Епей () — ім'я двох персонажів давньогрецької міфології.
Перший — син Ендіміона, який переміг у змаганнях своїх братів і за це дістав верховну владу в Еліді. Звідси походить стара назва мешканців Еліди — епейці;
Другий — син Панопея, скульптор, який брав участь у Троянській війні. Афіна і Арес покарали Панопея за недотримання клятви тим, що Епей народився боягузомЦец. Схолії до Лікофрона 933.. Епей був наділений великою силою, переміг у змаганнях з кулачного бою на честь загиблого Патрокла, проте зазнав ганебної поразки в метанні дискаГомер, Іліада, XXIII 653-99, 838-40. Особливо відомий тим, що спорудив Троянського коня, до чого майстра спонукала Афіна, щоб прославити ЕпеяАполлодор, V 14. Але Одіссей через боягузтво Епея присвоїв заслуги того собі, твердячи, що сам вигадав цю хитрістьГігін. Міфи 108; Цец. Схолії до Лікофрона 219 і далі.; Аполлодор. Епітома V. 14.. Також Епей прославився створенням дерев'яної скульптури ГермесаПавсаній, II 19, 6.
Примітки
Література Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І.Я., Пономарів О.Д. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. — 312с. Graves, Robert. The Greek Myths. Penguin Group, 1992. 782 p.