60-та ракетна Таманська ордена Жовтневої Революції, Червонопрапорна дивізія імені 60-річчя СРСР (військова частина 89553) — дивізія в складі 27-ї гвардійської ракетної армії Ракетних військ стратегічного призначення, розташована в ЗАТО Свєтлий Татищевського району Саратовської області.

У складі дивізії 10 ракетних полків, частини спеціальних військ й тилу, аеродром Татищеве. Позиційні райони дивізії розташовані в правобережних районах Саратовської області: Татищевському, Аткарському, Петровському, загальною площею 7 тисяч квадратних кілометрів.

Історія Дивізія була сформована з 28 травня по 1 вересня 1961 року у Біробіджані на основі частин 229-ї винищувальної авіаційної Таманської Червонопрапорної дивізії через реорганізацію Збройних Сил СРСР, відповідно до Закону Верховної Ради СРСР «Про нове значне скорочення ЗС СРСР», від 15 січня 1960 року всі регалії й почесні найменування 28 травня 1961 року передані у знов сформовану 60-ту рд. Історії героїв 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку присвячені стенди на території військового містечка дивізії.

15 січня 1962 року дивізія заступила на бойове чергування, озброєна ракетними комплексами першого покоління з ракетами Р-12 (8К63). 31 жовтня 1962 року дивізії було вручено Бойовий прапор з орденом Червоного Прапора й грамота.

У 1964 році дивізія була передислокована у селище Татищеве Саратовської області. З 1965 року дивізія входила до бойового складу новосформованого 18-го окремого ракетного корпусу (Оренбург). 8 червня 1970 року передана до бойового складу 27-ї гвардійської ракетної Вітебської Червонопрапорної армії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1978 року за досягнуті успіхи в бойовій і політичній підготовці, освоєння нової бойової техніки та через 60-річчя РА і ВМФ дивізія була нагороджена орденом Жовтневої революції.

У 1982 році наказом МО СРСР від 17 грудня 1982 року № 0229 за успіхи в бойовій і політичній підготовці й через 60-річчя СРСР дивізії було присвоєно іменне найменування — «імені 60-річчя СРСР».

30 грудня 1998 року один з ракетних полків дивізії під командуванням полковника Петровського Ю. С. першим у РВСП заступив на бойове чергування з новим ракетним комплексом п'ятого покоління «Тополя-М».

Командири

1961—1963 рр. генерал-майор Сєвєрв Леонід Сергійович 1963—1974 рр. генерал-майор Коваленко Віктор Леонідович 1974—1981 рр. генерал-майор Лопатін Микола Якович 1981—1986 рр. генерал-майор Касьянов Олексій Олександрович 1986—1989 рр. генерал-майор Макаровський Юрій Михайлович 1989—1991 рр. генерал-майор Чилікін Станіслав Миколайович 1991—1993 рр. генерал-майор Яковлєв Володимир Миколайович 1993—1997 рр. генерал-майор Кононов Юрій Євгенович 1997—2001 рр. генерал-майор Кавєлін Юрій Миколайович 2001—2009 рр. генерал-майор Кіриллов Володимир Олександрович 2009—2011 рр. полковник Дерявко Олександр Васильович 2011—2012 рр. — полковник Логінов Андрій Геннадійович 2012—2014 рр. генерал-майор Михолап Леонід Олександрович з 4 грудня 2014 року — генерал-майор Баїтов Михайло Валерійович

Склад

управління

Станом на 2012 рік в складі дивізії перебувало 10 ракетних полків:

31-й ракетний полк (в/ч 97690); 86-й ракетний полк (в/ч 95836); 104-й ракетний Саратовський полк (в/ч 55555) — перший полк, переоснащений МБР «Тополя-М»; 122-й ракетний полк (в/ч 77980); 165-й ракетний полк (в/ч 74838); 203-й ракетний полк (в/ч 48205); 271-й ракетний полк (в/ч 46186); 626-й ракетний полк (в/ч 52636); 649-й ракетний полк (в/ч 93412); 687-й ракетний полк (в/ч 44158).

Допоміжні частини:

2953-тя технічна ракетна база (ТРБ, в/ч 11981); 842-га ремонтно-технічна база (РТБ, в/ч 68886) 164-й вузол комплексного технічного контролю (в/ч 89553-К); 123-тя станція фельд'єгерського-поштового зв'язку (в/ч 16225); Батальйон бойового забезпечення (ББЗ в/ч 89553); 59-та експлуатаційно-технічна комендатура (в/ч 63629); 271-ша польова автомобільна ремонтна майстерня; 8-й окремий медичний батальйон (в/ч 41527); 1707-й окремий батальйон охорони і розвідки (в/ч 42612) (з січня 2012 року переформовано на батальйон охорони і розвідки, скорочено кілька рот); 1445-й рухливий командний пункт військової частини 89553; 10-та окрема вертолітна ескадрилья (в/ч 28591) з 2011 року виключено зі складу дивізії. 3910-та база регламенту засобів бойового управління та зв'язку (в/ч 40225) — розформована Група регламенту і ремонту засобів бойового управління та зв'язку (в/ч 89553) 2964-та база тилового забезпечення (в/ч 89553-ц) Рухома автотранспортна майстерня (в/ч 89553-А)

Останні дві частини з жовтня 2011 року об'єднані у батальйон матеріально-технічного забезпечення (в/ч 89553-БМТЗ)

Озброєння 12 серпня 1968 року перші частини дивізії заступили на бойове чергування на ракетному комплексі з ракетами УР-100 (РС-10, SS-11).

На озброєнні дивізії в різний час стояли шахтні ракетні комплекси УР-100, УР-100Н і УР-100Н УТТХ (за класифікацією НАТО SS-19 mod.1 Stiletto), а також РТ-23 УТТХ (SS-24), з 1997 року йде переозброєння дивізії на шахтний варіант РК РТ-2ПМ2 «Тополя-М» (не менше 48 пускових установок ракетного комплексу, на 2008 рік, 60 пускових установок на 2013 рік.

На 2017 рік в складі дивізії 60 ШПУ 15П765 з ракетою 15Ж65 і 40 ШПУ 15П735 з ракетою 15А35, а також 10 уніфікованих командних пунктів (6 15В222 і 4 15В52У).

Примітки

Література

Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / Министерство обороны РФ.; Гл.ред.: И. Д. Сергеев, В. Н. Яковлев, Н. Е. Соловцов. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 экз. — ISBN 5-85270-315-X.

Посилання 60 ракетна дивізія | довідник РВСН