Берна́рд (; 1288/1291 — ) — князь Свідницький (1301—1326), Яворський (1301—1312) і Зембицький (1301—1322). Представник роду Свідницьких П'ястів. Другий син яворського князя Болеслава І.

Імена Берна́рд Свидницький () — за назвою основного Свидницького князівства. Берна́рд Яворський () — за назвою Яворського князівства. Берна́рд Зембицький () — за назвою Зембицького князівства.

Біографія Бернард народився між 1288 і 1291 роками. Він був другим сином яворського князя і Беатриси Бранденбург-Зальцведельської. Після смерті старшого брата він став головним спадкоємцем батьківського престолу.

На момент смерті батька в 1301 році Бернард був неповнолітнім, тому чотири роки перебував під опікою матері та дядька Германа Бранденбург-Зальцведельського. 1305 року він досяг повноліття, став повноправним розпорядником Свідниці, Явора і Зембиці, а також опікуном над молодшими братами.

1308 року Бернард уклав союз із баварським герцогом Людвігом IV, видавши за нього свою сестру Беатрису, а 1310 року — союз із Польщею, взявши за дружину , доньку польського короля Володислава І Локетка.

1311 року Бернард був посередником на переговорах в Оломоуці щодо долі Опавського князівства. За результатами цих переговорів князівство перейшло до домену Йоганна, короля Богемії, який виплатив легницькому князю Болеславу, що претендував на нього компенсацію. Згодом, Бернард викупив у останнього Немчу.

1312 року Бернард віддав братові Генріху в уділ Явір і Львувек, а 1322 року передав Болеславу Зембицю. Самому Бернардові залишилося лише Свідницьке князівство.

На початку 1320-х років Бернард як союзник польського короля Володислава І воював проти Глогувських князів. 1322 року він взяв участь у поході Тевтонського ордену до Великого князівства Литовського.

Бернард помер 6 травня 1326 року й був похований у Крешівському монастирі.

Родина Дружина (з 1310) — Кунегунда, донька польського короля Владислава І Локетка.

Діти: Болко II Малий (бл. 1312—1368). Констанція (бл. 1313—до 1363) — одружена в березні 1326 року з князем Глогувським Пшемком II. Єлизавета (1309/1315—1348) — чоловік Болеслав II, князь Опольський. Генріх II (бл. 1316 — до 1345). Беата (бл. 1320 — після 1331).

Генеалогія

Джерела Jasiński, K. Rodowód Piastów śląskich, wyd. 2, Kraków: Wydawnictwo Avalon, 2007, cz. II, s. 320—322.

Посилання