Гомозиго́та (від — однаковий та зиготос — сполучений разом) — диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певних генів. Така особина утворює лише один тип гамет за відповідною ознакою, що забезпечує генетичну стабільність у наступних поколіннях.
Грегор Мендель під час своїх дослідів із горохом першим встановив факт, що рослини, схожі на вигляд (фенотипово), можуть різко відрізнятися за своїми спадковими властивостями (генотипом). Особини, що не дають розщеплення ознак у наступних поколіннях при самозапиленні чи близькоспорідненому схрещуванні, згодом отримали назву гомозиготних. Особини, у потомстві яких виявляється розщеплення ознак, назвали гетерозиготними. Самі терміни «гомозигота» та «гетерозигота» у 1903 році запропонував англійський генетик Вільям Бетсон.
Групу гомозиготних організмів, які протягом багатьох поколінь зберігають стабільні та однакові ознаки, називають чистою лінією. У сучасній селекції рослин і тварин чисті лінії є основою для отримання високопродуктивних гібридів завдяки явищу гетерозису.
Примітки
Джерела ГОМОЗИГОТА //Фармацевтична енциклопедія