24-й Галицько-буковинський піхотний полк «Барон Куммер» () — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія Полк було створено в 1629 році.

Штаби: Мішкольц (1873), Будапешт (1873), Бієліна (1878), Вишеград (1879), Львів (1880, 1892, 1914), Коломия (1883), Відень (1884, 1908—1913), Тулльн-ан-дер-Донау (1887), Перемишль (1888—1892), Станиславів (1903—1907). Округ поповнення: Коломия.

У Відні полк дислокувався в (вул. ).

Полкова мова — українська.

Полкове свято відзначалося 27 червня, в річницю (1866).

Військовослужбовці полку брали участь в Листопадовому чині 1918 року. На базі полку було створено Запасний стрілецький полк ім. гетьмана Петра Дорошенка УНР. 24-й запасний стрілецький полк славився високою організацією, під командуванням освіченого австрійського офіцера, чеха за походженням, Франца Тінкля (згодом командира 2-ї Коломийської бригади).

Бойовий шлях Полк брав участь у боях з росіянами в 1914 р. у Сілезії та Галичині, в 1915 р. під Томашівом-Мазовецьким і Заверцях.

У 1918 р. за умовами Берестейської угоди з урядом УНР полк знаходився в складі австро-угорського угрупування на півдні та сході України.

Склад

1-й батальйон (1903—1914: Коломия); 2-й батальйон (1903—1907: Станиславів; 1908—1914: Відень); 3-й батальйон (1903—1904: Коломия; 1905—1907: Заліщики; 1908—1914: Відень); 4-й батальйон (1903—1907: Станиславів; 1908—1913: Відень).

Національний склад (1914):

79 % — українці; 20 % — словаки; 1 % — інші національності.

Почесні шефи

1662—1664: Лукас Шпікх цу Уйбергау унд Лангенау; 1665—1675: Якуб фон Леслі; 1675: князь Генріх Франц фон Мансфельд; 1702: Крістоф Генріх фон Гехлен; 1703—1741: Максиміліан Адам фон Стархемберг; 1741—1771: Емануель Міхаель фон Стархемберг; 1771—1797: Йоганн Франц Йозеф фон Прейс; 1801: Карл Йозеф Франц фон Ауершперг; 1808—1836: Готфрід фон Штраух; 1836—1883: герцог Парми і П'янченци Карл II; 1885—1910: барон Вільгельм фон Рейнландер; 1910—1918: генерал кавалерії Генріх Куммер фон Фалькенфельд.

Другі почесні шефи:

1836—1857: Йозеф Карл фон Одельга; 1857—1872: Матіас Карл Траттнер фон Петроча.

Командування

1873—1876: полковник Йозеф Скудієр; 1876—1879: полковник Савва Давідович; 1879—1882: полковник Адольф Фідлер фон Ісарборн; 1882—1884: полковник Йозеф Боцціано; 1884—1889: полковник Едвард фон Мецгер; 1889—1894: полковник Пауль фон Тосс; 1894– ?: полковник Йоганн Сторм; 1903—1904: полковник Герман фон Колард; 1905—1908: полковник Франц Шольц; 1908—1911: полковник Карл Йогн; 1912—1913: полковник Августин фон Рошель; 1914: полковник Франц Шнецер.

Підпорядкування В 1889 році полк в входив до складу 48-ї піхотної бригади 24-ї піхотної дивізії, а 3-й батальйон у Коломиї підпорядковувався команданту 22-ї піхотної бригади 11-ї піхотної дивізії, а з 1890 р. — командиру 59-ї піхотної бригади 30-ї піхотної дивізії.

З 1892 року полк підпорядковувався 60-й піхотній бригаді 30-ї піхотної дивізії.

В 1914 році полк (без 1-го батальйону) входив до складу 50-ї піхотної бригади 25-ї піхотної дивізії, а 1-й батальйон підпорядковувався командиру 59-ї стрілецької бригади 30-ї стрілецької дивізії.

Однострій

Пам'ять

Військове кладовище № 301 в Жегоцині.

Військовослужбовці

Білинкевич Богдан Олександрович (, 21 грудня 1893, Вовчківці, нині Коломийського району Івано-Франківської області — 12 травня 1963, Бонн, Німеччина) — український військовик, поручник австро-угорської армії, сотник Українських січових стрільців та Української галицької армії, командир куреня «Червона Калина» 1-ї бригади УСС, комбриг 1-ї бригади Червоних УСС Червоної УГА (1920). Букшований Володимир Семенович (1891—1931) — український військовий діяч, сотник Української галицької армії (УГА), командир 3-го похідного куреня піхотного полку імені Гетьмана Дорошенка в боях польсько-української війни 1918—1919 років, четар 24-го Коломийського піхотного полку, музикант та член театральної оркестри при міському театрі у Львові. Кікаль Франц —оберстлейтенант ЗС Австро-Угорщини. комендант Легіону Українських січових стрільців (1917) Чмелик Степан — оберстлейтенант ЗС Австро-Угорщини.Полковник УГА Кобилянський Степан Юліанович (1866—1940) — капітан ЗС Австро-Угорщини, проходив службу у полку; Савка Іван Потапович (1894—1917) — військовослужбовець 14-ї, пізніше 1-ї роти 24-го піхотного полку, загинув у бою; Гнатів Андрій (1874—1916) — військовослужбовець 24-го піхотного полку, зник безвісти; Бемко Володимир (1889—1965) — військовослужбовець 24-го піхотного полку, громадський діяч. Дінець Тома Гнатович (1898—1941) — піхотинець 24-го піхотного полку, двічі нагороджений Срібною медаллю «За хоробрість»; Марків Степан (1900—1918) — солдат полку, помер в шпиталі.

Примітки