Імморалізм (: від — не- і — моральний) — естетичний принцип, що виправдовує егоїзм, індивідуалізм; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностейСоловьев, Дмитрий Евгеньевич Имморализм в истории зарубежной и отечественной философии (рус.). — Саранск, 1998.Вишнякова С. М. Профессиональное образование Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. — М.: НМЦ СПО, 1999. — 538 с..
Імморалізм в тій або іншій формі присутній у найбільш ранніх філософських дослідженнях починаючи з античності, позитивно корелюючи з такими течіями, як релятивізм, агностицизм, нігілізм і т. п.
До послідовників «чистого» імморалізму можна віднести софістів, скептиків, Нікколо Мак'явеллі, Фрідріха Ніцше та інших.
Див. також Аморалізм
Примітки
Посилання Імморалізм у філософському словнику