Gymnocalycium berchtii () — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Історія
Вид вперше описаний австрійським фахівцем, експертом, членом австрійської робочої групи з вивчення гімнокаліціумів Гертом Нейгубером (, 1939) у 1997 році у виданні Gymnocalycium 10(3): 219. 1997..
Етимологія
Видова назва дана на честь голландського фахівця, одного з найвідоміших збирачів рослин взагалі і гімнокаліціумів зокрема Людвіна Берхта.
Ареал і екологія
Gymnocalycium berchtii є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований у провінції Сан-Луїс. Рослини зростають на висоті від 700 до 1200 метрів над рівнем моря в чаковому лісі. Зростає серед гірських порід або біля них, особливо там, де ґрунт неглибокий.
Морфологічний опис
Орган ОписРослинипоодинокі, приплюснуті і часто трохи заглиблені в ґрунт.КорінняСтеблотьмяно-сірувато-чорне або чорно-коричневе, до 2 см заввишки, 4-6 см в діаметрі. Ребер 7-9, плескаті.ЕпідермісМамілиАреолиовальні, вкриті пухом від білого до жовтуватого.Колючки3-5 прямі, від тьмяно-коричневого до чорного кольору, іноді з більш світлилою основою, 7-10 мм завдовжки.Квітиворонкоподібні, перламутрово-рожеві, 5.3-7.9 см завдовжки і 4.3-6 см в діаметрі.БутониЗовнішні пелюсткиВнутрішні пелюсткиТичинкиМаточкаПлодивитягнуті, округлі, сіро-зелені, 21-42 мм завдовжки і 9-20 мм в діаметрі.Насіннячорне.
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
Gymnocalycium berchtii входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Незважаючи на те, що цей вид має невелику площу розміщення — приблизно 1000 км², субпопуляції стабільні і великих загроз немає.
Gymnocalycium berchtii не зустрічається на жодній природоохоронній території.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).
Примітки
Література
Джерела