Приліпка Олексій Васильович (9 березня 1944 — 21 серпня 2024) — доктор економічних наук, професор, академік технологічних наук, член НП; ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», генеральний директор; депутат Київської облради (з квітня 2006). Автор 28 наукових праць, в тому числі 7 посібників для вищих навчальних закладів та спеціалістів підприємств.
Життєпис Народився 9 березня 1944 (с. Богодухівка, Чорнобаївський район, Черкаська область), батько Василь Данилович і мати Галина Андріївна — колгоспники.
Освіта Українська сільськогосподарська академія — вчений агроном — 1971 р.; Вища партійна школа ЦК КПУ — політолог — 1983 р. Березень 2006 — кандидат в народні депутати від Блоку Литвина, № 126 в списку. На час виборів: генеральний директор ДП НДВ Агрокомбінат «Пуща — Водиця», член НП. З 1961 — токар колгоспу ім. Петровського Чорнобаївського району, на заводі «Важмаш» (Маріуполь). 1963—1966 — служба в армії. 1966—1971 — студент Української сільськогосподарської академії. З 1971 — начальник Переяслав-Хмельницької районної станції захисту рослин, головний агроном управління сільського господарства Переяслав-Хмельницького райвиконкому,1974-90 — в Переяслав-Хмельницькому МК КПУ, Київ. ОК КПУ, Києво-Святошинському РК КПУ.
З 1990 — голова Києво-Святошинського райвиконкому. 08.1991-92 — заступник Голови Державного комітету України з соціального розвитку села. 04.1992-03.94 — Представник Президента України в Києво-Святошинському районі. З 1994 — генеральний директор, Агрокомбінат «Пуща-Водиця» (з 04.2002 — ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»), Київщина.
2008–2010 — на батьківщині, в селі Богодухівка, спорудив Церкву Святого Олексія.
Був одружений, виховував двох синів.
Помер 21 серпня 2024 року.
Нагороди Звання Герой України з врученням ордена Держави (13 листопада 2002) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку сільського господарства, впровадження сучасних форм господарюванняУказ Президента України № 1018/2002 від 13 листопада 2002 року «Про присвоєння звання Герой України» Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (6 березня 2009) — за визначний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, впровадження прогресивних технологій та передових форм господарювання, багаторічну самовіддану працю Орден «За заслуги» III ст. (26 лютого 2001) — за вагомий особистий внесок у соціально економічний та культурний розвиток Київської області, значні трудові досягнення Заслужений працівник сільського господарства України (31 жовтня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва, багаторічну сумлінну працюУказ Президента України № 1217/97 від 31 жовтня 1997 року «Про відзначення нагородами України» Державна премія України в галузі науки і техніки 2005 року — за розробку наукових основ промислового грибівництва та їх практичну реалізацію в аграрному комплексі України (у складі колективу) Медаль «За трудову доблесть» (1976). Медаль «Ветеран праці» (1983). Почесна грамота КМ України (26 червня 1999, 14 жовтня 2004).
Орденська відзнака «За трудові досягнення» IV ст. Міжнародного Академічного Рейтингу (2002). Міжнародна нагорода «Золотий Меркурій» (Оксфорд) (2003). Золота медаль Асоціації сприяння промисловості (Франція) (2004). Орден Святого Миколи Чудотворця III ст. (2005). Почесна відзнака Української Православної Церкви (2006). Подяка Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва (2007). Орден «Нестора Літописця» (2006). Золота медаль «Європейська якість» (Оксфорд) (2006). Диплом і почесна нагорода «Лицар Вітчизни»(2006). Лауреат рейтингу «Лідер агропромислового комплексу» (2007). Почесне звання «Професор міжнародного Віденського університету» (2008). Лауреат премії Української академії аграрних наук «За видатні досягнення в аграрній науці» (2008). Орден Михайла Ломоносова за великий науковий і практичний вклад в справу розвитку грибівництва і тепличного господарства на сільськогосподарських підприємствах Російської Федерації і України (2008). Подяка Прем'єр-міністра України (2009). Орден Української Православної Церкви Рівноапостольного Князя Володимира (2010).
Примітки
Посилання Приліпка Олексій Васильович // Сайт «Герої України» Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» Указ Президента України «Хто є хто. Золотий фонд нації»