Сартана́ (, , з 1946 по 1992 рік — Примо́рське) — селище Донецької області, адміністративний центр Сартанської селищної громади Маріупольського району. Відстань до райцентру становить близько 17 км і проходить автошляхом місцевого значення. З березня 2022 року знаходиться в тимчасовій окупації військами Росії.
Географія У селищі річка Чернеча Раковата впадає у річку Кальміус.
Загальні відомості Розташоване на річці Кальміус за 118 км від Донецька. Одне із місць компактного проживання греків у Приазов'ї.
Головна вулиця поселення — Челюскінцев, яка має довжину 3 кілометри.
Назва Назва селища в перекладі з урумської мови означає «жовте теля» («сари» — жовтий, «тана» — теля) Гаркавець Олександр Миколайович. Урумський словник. — Алма-Ата: Баур, 2000.- 632 стор. . Впродовж 1938—1990 років селище називалося Приморське.
Населення Динаміка чисельності населенняНаселення міст та смт України Рік Кількість мешканців 1859 2482 1886 3295 1897 4834 1908 5154 1939 6218 1959 7856 1970 8823 1976 10100 1979 10031 1987 10900 1989 10791 1992 11000 1994 11000 1998 10800 2001 10950 2004 10900 2009 10795 2010 10793 2011 10772 2012 10762 2013 10783 2014 10779 2015 10728 2017 10578 2020 10240
За даними перепису населення 2001 року населення селища становило 10951 особу, із них 3,62 % зазначили рідною мову українську, 91,56 % — російську, 4,41 % — грецьку, 0,11 % — циганську, 0,06 % — білоруську, 0,03 % — вірменську, 0,01 % — молдовську та болгарську мови .
За даними перепису 1939 року у Сартані мешкало 4417 греків (71,0 %), 1131 українців (18,2 %), 597 росіян (9,6 %), 27 євреїв (0,4 %).Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Мариупольский горсовет
Історія Село було засноване 1780 року греками-румеями, які були переселеними російським урядом з однойменного села у гірському Криму.
У 1824 Історія храмів (або 1825) році у Сартані була побудована кам'яна церква на честь великомученика Георгія.
Впродовж 1825—1831 років у Сартані діяло Маріупольське духовне училище.
1935 року в Сартані був заснований фольклорний грецький ансамбль пісні і танцю «Сартанські самоцвіти», провідний грецький колектив Приазов'я та України.php? operation = 4 Презентація компакт-дисків «Джана» (ансамбль «Бір тайфа») і «Оф, мана, вай!» (ансамбль «Сартанські самоцвіти»), Грецький народний фольклорний ансамбль пісні і танцю «Сартанські Самоцвіти». Оф, мана, вай! . 1936 року ансамбль посів перше місце у Всесоюзному перегляді колективів національних меншин в Москві. З 1938 року — селище міського типу.
У 1959 році в Сартані була організована Маріупольська державна станція по племінній справі і штучному заплідненню сільськогосподарських тваринОрганізація Маріупольської державної станції по племінній справі і штучному заплідненню сільськогосподарських тварин // «Інтерфакс-Україна».
6 березня 2004 року була відкрита фабрика по вирощуванню бройлерів.
2005 року в Сартані був побудований новий храм святого Георгія16.09.2005 — 10.10.2005, Сартана. Церква Георгія Побідоносця.
Російсько-українська війна Під час російсько-української війни 2014 року проросійськими терористами 7 вересня 2014 року був обстріляний блок-пост у селищіНа околиці Маріуполя в селі Сартана жителі ночували у шкільному підвалі.
14 жовтня 2014 року близько 15:00 терористи в напрямі від Комінтернове (з 12 липня 2016 року — Пікузи) обстріляли північну околицю Сартани, вибухнуло кілька снарядів, постраждали мирні жителі, що брали участь у похоронній процесії. Загинули семеро людей, ще сімнадцять осіб зазнали пораненьПід час обстрілів передмість Маріуполя загинуло вже 7 мирних жителів, 17 поранено. З нагоди цієї події встановлено пам'ятний знак «Загиблим односельчанам за час АТО».
17 жовтня 2014 року уряд Греції озвучив готовність допомоги постраждалим у результаті обстрілу в Сартані — повідомив заступник прем'єр-міністра і міністр закордонних справ Греції Евангелос ВенізелосГреція пообіцяла будь-яку допомогу постраждалим у Сартані.
Вранці 14 лютого 2015 року бойовики обстріляли Сартану, зруйновано 3 будинки, чоловік з важкими пораненнями доправлений до міськлікарні, де від травм помер.
16 серпня 2015 року о 22:00 бойовики обстріляли Сартану, пошкоджено 50 будинків, 2 особи загинуло, 6 поранено, терористичному наступу протистояли вояки 79-ї бригади та морська піхотаБойовики обстріляли околиці Маріуполя з важких знарядь, є загиблі.
8 червня 2017 року проросійські терористи обстріляли зі ствольної артилерії Сартану, троє вояків ЗСУ зазнали контузіїБойовики накрили вогнем зі ствольної артилерії Сартану. Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська1002791.56%грецька4834.41%українська3963.62%циганська120.11%білоруська70.06%вірменська30.03%румунська10.01%болгарська10.01%інші/не вказали210.19%Усього10951100%
Економіка агроцех № 9 — колишній колгосп імені Карла Маркса молочно-товарна ферма на 1200 голів — Сартанська держплеменстанція овочева база теплиці хлібопекарня кондитерський цех механічні майстерні станція технічного обслуговування АЗС автомийка майстерні з виготовлення пам'ятників «розумна» зупинка з сенсорним екраном і USB-зарядкою на сонячних батареях. Вартість: 460 тисяч гривень — побудована за допомогою грантових коштів.
Транспорт Працюють маршрутні таксі 51т ДК «Іскра» — сел. Талаківка, 52т ДК «Іскра» — сел. Сартана, 53т ДК «Іскра» — вул. Зелена, 55т ДК «Іскра» — с. Гнутове.
Культура
1935 року в Сартані засновано грецький фольклорний ансамбль пісні і танцю «Сартанські самоцвіти», відновлений 1967 року.
1988 року у селищі вперше відбувся фестиваль грецької культури «Мега-Юрти» за ініціативи заслуженого працівника культури, поета, прозаїка, перекладача, композитора Доната Патричі.
Сартанська музична школа. Сартанська бібліотека імені М. Лермонтова. Парк імені Кир'якова
Культурно-розважальний центр «Село Вашури» — «Сартанський зоопарк» Культурно-розважальний центр «Село Вашури» розташований в селищі Сартана на північно-східній околиці Маріуполя.
2008 року тут відкрили невеликий зоопарк, експозиція якого з тих пір постійно розширюється. У ставку цілий рік плавають лебеді, гуси, різні види качок, в тому числі з Голландії та Німеччини. Територію вподобали павичі, журавлі, фазани, екзотичні кури, страуси ему, перепела, яструби, цесарки. Є білки, нутрії, плямисті і благородні олені, європейські лані, в'єтнамські і дикі свині. При зоопарку формується дитяче містечко з різними розважальними атракціонами. Є фонтан, штучний водоспад, салон урочистостей «Лебедина вірність». Працює кафе «Марина» з великим літнім майданчиком і дитяче кафе «Малютка».
Музей історії та етнографії греків Приазов'я
Музей історії та етнографії греків Приазов'я в селищі Сартана заснований 1987 року як музей на громадських засадах, а потім отримав статус народного музею. З 1997 року — Музей історії та етнографії греків Приазов'я.
Експозиція музею різносторонньо відображає процес переселення греків з Кримського ханства в Приазов'ї в 1778—1780 роках, засвоєння нового краю, розвиток господарської діяльності (землеробство, скотарство, торгівля, промисли), збереження культурних традицій (оформлення житла, одяг, прикраси, обряди і свята), розвиток греків Приазов'я до теперішнього часу.
Молодіжний центр для активістів Молодіжний центр заснований 2016 року. В ньому активісти створюють проекти, пишуть заявки на грант та реалізовують їх. Для акумуляції ідей усіх організацій та діячів заснували «Агенцію розвитку сартанського суспільства».
Освіта Маріупольський професійний аграрний ліцей Спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням грецької мови Музична школа Дитячий садочок
Відомі люди Балджи Анатолій — головний редактор газети федерації грецьких товариств України «Еліни України», автор повістей. Балахчі Федір (1972—2018) — старший матрос Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Верховський Дмитро Дмитрович — козак окремої пластунської сотні при кінному Гетьмана Івана Мазепи полку 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. Димченко Грицько Васильович (р.н.н. — 17.06.1920, Подільська губ., м. Чернівці) — козак окремої пластунської сотні при кінному Гетьмана Івана Мазепи полку 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. Каци Тамара — українська співачка, етнічна грекиня, виконавиця грецької пісні (румейським діалектом). Була першою виконавицею Гімну греків України «ΕΜΠΡΟΣ!» (Вперед!) Доната Патричі. Кір'яков Леонтій (1919—2009) — румейський поет. Лаго Григорій — румейський поет. Масхма Степан Григорійович — український політик, колишній селищний голова. Папуш Дмитро — румейський поет і перекладач (з української та російської). Книги «Вибрані твори М. Лєрмонтова», «Рідне вогнище». Папуш Анастасія — румейська поетка і перекладачка. Петренко-Ксенофонтова Олімпіада — румейська поетеса і фольклористка. Узун Анатолій — етнограф і фольклорист. Хараман Ілсивет — найстаріша з відомих румейських поетів. Шамлі Микола Миколайович (* 1942) — український музикант, композитор, аранжувальник, концертмейстер. Шапурма Антон — румейський поет і перекладач, член Спілки письменників України. Шердиць Костянтин (* 1944) — діяч культури, поет, художній керівник Палацу студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, голова Харківського міського товариства греків України «Геліос» (2002—2007 рр.), почесний харків'янин.
Галерея
Див. також Почесні громадяни Сартани
Примітки
Посилання Інформація про смт Сартана на сайті Верховної Ради України