Герман Фроммгерц (; 10 серпня 1891, Вальдсгут-Тінген — 30 грудня 1964, Вальдсгут-Тінген) — німецький льотчик-ас Першої світової війни, генерал-майор люфтваффе.
Біографія Народився в родині рантьє. Навчався у вищому реальному училищі, відслужив один рік обов'язкової військової служби резервістом в 14-м мекленбурзькому єгерському полку, потім став студентом в Штутгарті. Здобув освіту інженера-електрика.
У 1914 році мобілізований і направлений на Західний фронт. Пізніше був переведений в 250-й резервний піхотний полк і направлений на Східний фронт. 1 квітня 1915 року перейшов в 113-й піхотний полк. 1 червня направлений в авіацію. Закінчив льотну підготовку у Фрайбурзі та Дармштадті, 1 грудня вступив в 20-гу бомбардувальну ескадрилью. Фроммгерц брав участь в боях під Верденом і на Соммі. У грудні 1916 році ескадрилью воювала у складі 1-ї бомбардувальної групи в Румунії, пізніше — на Македонському фронті. 3 березня 1917 року Фроммгерц був переведений в 2-гу винищувальну ескадрилью, де, через місяць, він здобув свою першу перемогу. 1 травня був поранений при аварії. З жовтня працював льотним інструктором в 3-му запасному авіаційному дивізіоні в Любеку. 1 березня 1918 року повернувся в 2-гу винищувальну ескадрилью. У серпні прийняв від Германа Герінга посаду командира 27=ї винищувальної ескадрильї. Всього за час бойових дій здобув 32 повітряні перемоги.
Після закінчення війни Фроммгерц залишився в авіації. Служив спочатку в німецькій поліцейській авіаслужбі, потім — пілотом Люфтганзи. В 1920 році повернувся в Баден і зайняв посаду начальника технічної служби на новому аеродромі в Ларраху. Пізніше, будучи розчарованим обмеженими можливостями в області авіації, накладеними на Німеччину Версальським договором, поїхав в 1925 році в СРСР, в 1931/32 роках викладав винищувальну тактику в Китаї.
Після цього повернувся до Німеччини, вступив в Люфтваффе. Під час Другої світової війни був командиром 1-ї групи 134-ї винищувальної ескадри. Помер від серцевого нападу.
Звання
Лейтенант резерву (1 серпня 1916) Гауптман (1 жовтня 1934) Майор (1 жовтня 1935) Оберстлейтенант (1 квітня 1938) Оберст (1 жовтня 1939) Генерал-майор (1 квітня 1943)
Нагороди
Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) Залізний хрест 2-го і 1-го касу Почесний кубок для переможця у повітряному бою Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест Ганзейський Хрест (Любек) (грудень 1917) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (30 вересня 1918) Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест (жовтень 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Пам'ятна нарукавна стрічка «Винищувальна ескадрилья Бельке №2 1916/18»
Був представлений до ордена Pour le Mérite, але у зв'язку з закінченням війни так його і не отримав (за деякими джерелами, отримав орден 4 листопада 1918 року). На деяких післявоєнних фотографіях можна побачити Фроммгерца з Pour le Mérite на кітелі. Можливо, він вважав відсутність цього ордена несправедливим і замовив копію для носіння.
Література
Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067 The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914-1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994