Олександр Сергійович Боярський ( 10 липня 1938 — 8 вересня 1980) — радянський театральний актор.
Життєпис Олександр Боярський народився 10 липня 1938 року в Ленінграді, в акторській родині Сергія та Ельги Боярських. Після розлучення батьків залишився з матір'ю. Старший єдинокровний брат російського актора Михайла Боярського.
З 1947 року жив разом з матір'ю в Латвії. Закінчив Єлгавську середню школу в 1956 році і Ленінградський театральний інститут імені Олександра Островського (1961).
За спогадами Михайла Боярського, у Олександра від народження був неправильний прикус, і його не взяли з першої спроби до театрального інституту, сказавши, що спочатку потрібно позбавитися від цвяга (коли букви «ц» і «з» вимовляються свистяче). Олександр влаштувався вантажником до Пушкінського театру, а ночами тренувався, читав вголос, намагаючись ліквідувати дефект вимови.
Після закінчення інституту працював у Театрі імені Ленсовєта у Ігоря Владимирова. Потім перейшов до Російського державного академічного театру драми імені О. С. Пушкіна (Олександринський театр).
З 1964 року актор трупи Ризького театру російської драми. Знімався в невеликих і епізодичних ролях у фільмах Ризької кіностудії, «Ленфільму» та деяких інших студій.
Загинув 8 вересня 1980 року на курорті Золоті піски в Болгарії під час гастролей театру — плавав під час шторму і потонув, перенісши серцевий напад. Похований у Ризі на Лісовому кладовищіTeātris un kino biogrāfijās : enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga: Preses nams, 1999-. — (Latvija un latvieši). 1.sēj. A-J. — 1999. — 462 lpp. : il. ISBN 9984-00-331-0.
Родина
Прадід Іван Іванович Сегенюк, псаломщик. Прабабуся — Фелікса Венедиктівна Сегенюк (Боярська), походила з польських православних дворян, ймовірно з харківської гілки роду БоярськихБоярская, 2007, стр. 67.. Двоюрідний дід — Іван Сегенюк, учасник Першої світової війни, потім служив у Червоній армії, у 1921 році був командиром 8-ї батареї повітряної бригади. Дід — Олександр Боярський (Сегенюк) (17.05.1885 — 09.09.1937), митрополит обновленців. Бабуся — Катерина Миколаївна Боярська (Бояновська) (1887—1956), донька директоране путать с Управляющим банком, в те времена должность директора была ближе к начальнику отдела державного банку Миколи Гнатовича Бояновського. У 1946—1956 роках викладала англійську та французьку мови у Ленінградській духовній академії. Дядько — Олексій Боярський — актор театру і кіно. Дядько — Павло Боярський — інженер, учасник німецько-радянської війни. Батько — Сергій Боярський (31.12.1916 — 01.03.1976) — актор театру і кіно. Мати — Елга Аугустівна Крустиньсоне (1917—1975) — акторка театру і кіно. Похована в Ризі на Лісовому кладовищі. Дружина — Ольга Разумовська — акторка театру і кіно. Донька — Ельга Боярська ( 1977). Мачуха — Катерина Михайлівна Мелентьєва (1920—1992) — акторка театру і кіно. Єдинокровний брат — Михайло Боярський ( 26.12.1949) — актор театру і кіно, Народний артист Російської РФСР. Дружина (з 1977 року) — Лариса Регінальдівна Луппіан ( 26.01.1953) — акторка театру і кіно, Народна артистка Росії. Племінник — Сергій Боярський ( 24.01.1980) — актор театру і кіно, депутат державної думи від партії «Єдина Росія», музикант, бізнесмен. Дружина (з 1998 року) — Катерина Сергіївна Боярська ( 28.11.1978). Внучата племінниця — Катерина Боярська ( 28.11.1998). Внучата племінниця — Олександра Боярська ( 27.05. 2008). Племінниця — Єлизавета Боярська ( 20.12.1985) — акторка театру і кіно, Заслужена артистка Російської Федерації. Чоловік (з 2010 року) — Максим Матвєєв ( 28.07.1982) — актор театру і кіно. Внучатий племінник — Андрій Матвєєв ( 7.04.2012). Дядько — Микола Боярський (10.12.1922 — 07.10.1988) — актор театру і кіно, Народний артист Російської РФСР, учасник німецько-радянської війни. Його дружина (з 1945 року) — Лідія Штикан (26.06.1922-11.06.1982) — акторка театру і кіно, Народна артистка РРФСР. Двоюрідний брат — Олег Штикан ( 18.11.1945). Двоюрідна сестра — Катерина Боярська — театрознавиця, літераторка, авторка книги «Театральна династія Боярських».
Ролі в театрі
Ризький театр російської драми
1964 — «Єгор Буличов та інші» Максима Горького — Яків Лаптєв 1965 — «Вестсайдська історія» Артура Лорентса і Леонарда Бернстайна — Чіно 1967 — «Розірваний рубль» Сергія Антонова і Оскара Ремеза — Пастухів 1967 — «Нічна повість» К. Хоїнського — Хлопець 1968 — «Дев'ятий праведник» Єжи Юрандота — Йоаш 1969 — «Людина з Ламанчі» Д. Вассермана і Д. Деріона — Анселмо 1970 — «На дні» Максима Горького — Актор 1971 — «Телевізійні перешкоди» Кароя Сакої — Емберфі 1972 — «Жанна д'Арк» Андрія Упіта — Дофін 1973 — «Алкор і Мона» С. Ману за п'єсою Михаїла Себастьяна «Безіменна зірка» — Учитель 1974 — «Бесіди з Сократом» Едварда Радзинського — Мелет 1976 — «Циліндр» Едуардо де Філіппо — Антоніо 1976 — «Качине полювання» Олександра Вампілова — офіціант 1977 — «Король Лір» Вільяма Шекспіра — герцог Корнуельський 1978 — «Сунична поляна» Інгмара Бергмана — Евалд 1978 — «Вбивця» за романом Федора Достоєвського «Злочин і покарання» — Розкольников 1979 — «Вишневий сад» Антона Чехова — Гаєв 1979 — «Історія коня» за повістю ЛеваТолстого «Холстомер» — князь Серпуховський 1980 — «Дні кравців в Силмачах» Рудольфа Блауманіса — Абрам
Фільмографія
— Армія «Плиски» знову в бою — ад'ютант Свиридова 1970 — Стріляй замість мене — офіцер — Последний форт — Петерс — Александрович — Олег і Айна — Жарковский — Плата за істину — Еміль Ру — На межі століть — Крашевський
Примітки
Література
Боярская Е. Театральная династия Боярских. — Олма-пресс, 2005. — 416 стр. ISBN 5-373-00409-X
Посилання
Стаття про Олександра Боярського в газеті «Зміна»