Диві́зія — село, центр сільської громади в Білгород-Дністровському районі Одеської області України. З 17 липня 2020 року — адміністративний центр Дивізійської сільської громади Білгород-Дністровського району, створеної в рамках адміністративно-територіальної реформи в Україні 2015—2020 рр
Розташоване поблизу річки Хаджидер, що впадає до лиману Хаджидер, за 35 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Кулевча (на лінії Одеса-Ізмаїл). Найближчим населеним пунктом до Дивізії є село Безім'янка. У селі Дивізія працює сільськогосподарське підприємство «Україна».
Найбільші вулиці села — вулиця Леніна і вулиця Першотравнева.
Історія
Топонім → Ойконім Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу: 1792 — турецько-татарське поселення Ису…Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792). 1823 — , Карта Бессарабской области (1823).(лист 15). 1868 — Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу). 1877 — Карта Бессарабський фронт (російсько-турецька війна 1856—1877). 1897 — Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910). 1901 — România în perioada 1878-1913. Harta este scanată din "Andrees Handatlas" din 1901.. 1921 — Карту 1868 року за дореформенною орфографією перевидав у 1921 році «Картографический отдел ». 1923 року була «Справа топографів»: , Первые репрессии бывших офицеров и начало дела «Весна» . До 1930 року майже всі офіцери, співробітники КВТ, були розстріляні . 1925 — 1950-Американські карти Східної Європи, 1:250000, близько 1950 року, на основі трофейних радянських. (квадрат NL 35-09).
Хронологія В околицях Дивізії виявлені стоянка епохи мезоліту (10-8 тисяч років тому), поселення епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.) та перших століть нашої ери.
Село офіційно засноване в 1818 році солдатами, що відслужили свій термін. Солдати іменували себе «дивізійними». Звідси пішла назва села, у якому згодом стали селитися селяни-втікачі.
У 1823 році відбулося освячення Свято-Архангело-Михайлівського храму. У 1866 році було відкрито однокласне парафіяльне училище для дітей, перетворене в 1874 році в училище Міністерства народної освіти. У 1874 році відбулося відкриття однокласної школи, яка була перетворена в 1906 році в двокласну. 31 березня 1899 була відкрита церковна бібліотека.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 2326 осіб, налічувалось 285 дворових господарств, існували православна церква, школа та лавка.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. У період окупації краю Румунією жителі села активно виступали за возз'єднання з Радянською Україною. У липні 1918 року вони вигнали волосного субпрефекта і призначили на цю посаду свого представника, учасника революційного руху. Після масових арештів і репресій сюди повернувся ставленик окупантів.
1924 року був створений підпільний революційний комітет, а в період підготовки до збройного повстання — підрайонний комітет бойових організацій. Багато жителів Дивізії брали участь у Татарбунарському повстанні, 14 з них були арештовані поліцією після придушення повстання, п'ятеро засуджені трибуналом до тюремного ув'язнення.
1930 року 11 селян були внесені жандармами до списків осіб, підозрюваних у комуністичній пропаганді. У 1931 році поліція заарештувала за розповсюдження листівок Л. Мирощенков, А. Колесніченко, С. Козачкова і Г. Котляренко. Трибунал засудив їх до тюремного ув'язнення строком від 3 до 10 років і штрафу в 10 тис. лей. 1935 році в Дивізії діяли 45 революціонерів-підпільників. Це було найбільше підпілля в повіті. Радянська влада відновлена в червні 1940 року.
В період Німецько-радянської війни 511 жителів села зі зброєю в руках билися з ворогом на фронтах, 106 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. 273 людини загинули в боротьбі з нацизмом.
За 1967—1977 роки в селі побудовано 120 нових індивідуальних будинків і шістнадцяті-квартирний будинок для фахівців сільського господарства і вчителів. У селі є середня і восьмирічна школи, де 30 вчителів навчають 520 учнів, будинок культури з залом на 650 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 18,5 тис. примірників, дільнична лікарня на 50 ліжок з амбулаторією (18 медпрацівників, з них 4 лікаря), три дошкільних дитячих заклади, 11 магазинів, їдальня, будинок побуту з ательє з пошиття одягу, хімчисткою і телеательє, відділення зв'язку, ощадна каса.
На території Дивізії знаходиться центральна садиба багатогалузевого сільгосппідприємства «Україна», за яким закріплено 9,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 8,4 тис. га орної землі. Сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні племінних телиць для всіх господарств району та виробництві яєць. Підсобні підприємства — лісопильня, черепичний цех, вино-завод.
Населення Дворів — 1112, населення — 3026 осіб. (1983)
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .
За переписом населення України 2001 року в селі .
У 2002 році виборче право мали 2076 осіб. Під час виборів у селі формуються дві виборчі дільниці..
2078 (2009)с Дивізія Одеська область, Татарбунарський район
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельністьВідсотокукраїнська192492,59 %російська1045,00 %румунська200,96 %болгарська150,72 %гагаузька60,29 %вірменська60,29 %білоруська10,05 %інші20,10 %Усього2078100 %
АТП (адміністративно-територіальний поділ) 16 ст. — Золота орда → Ногайська орда → Мала Ногайська орда → Білгородська орда 17-18 ст. — Османська імперія \ Сілістра (еялет) \ Аккерманська каза \ Буджацька орда 1818 — Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Аккерманський повіт \ Дивізійська волость \ село Дивізія 1849 — Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Буджак \ Аккерманський повіт \ Дивізійська волость \ село ДивізіяВоенно-статистическое обозрение Российской империи. Том 11, часть 3 (Бессарабская область) (стр.84(92), спец.21 (191)) 1856 — Османська імперія \ Молдовське князівство 1858 — Османська імперія \ Об'єднане князівство Волощини і Молдови 1859 — Османська імперія \ Князівство Румунія 1859 — Російська імперія \ Новоросійський край \ Бессарабська губернія \ Буджак (історична область) \ Аккерманський повіт \ 3-ій участок \ Дивізійська волость \ село Дивізія (№ 285)Списки населенных мест Российской Империи, III. Бессарабская область (по сведениям 1859 года) 1873–1918 — Російська імперія \ Новоросійська група \ Бессарабська губернія \ Буджак \ Аккерманський повіт \ 2-ий стан \ Дивізійська волость \ село ДивізіяГуберніи Новороссійской группы (1886) (стр. № 128 (№ п\п 154)) 1918–1940 — Румунське королівство \ цинут Ністру \ Аккерманський жудець \ Тузлівский плас \ комуна ДивізіяAdministrative map of Romania in 1930 07.08.1940 — СРСР \ УРСР \ Аккерманська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія 07.12.1940 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія 1941–1944 — Румунське королівство \ Губернаторство Бессарабія \ Аккерманський жудець \ Тузлівский плас \ комуна ДивізіяІсторична мапа королівства 01.09.1946 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія (№ 309) 15.02.1954 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія 01.01.1959 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія 01.01.1979 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія 24 серпня 1991 — Україна \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
Релігія
Православна церква
1813 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і ХотинськаКишинёвская епархия Православной Церкви Молдавии. \ 1818 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Тузли 1823 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Кебабча 1823 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм) 1864 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Бессарабська \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм) 1878 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм) 1918 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм) 1923 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Четатя-Альбе-Ізмаїл \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм) 1944 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Молдавська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм) 1992 — Вселенська Православна Церква \ Патріархат Московський і всієї Руси \ УПЦ МП \ Митрополія Київська і всієї України\ Митрополія Одеська та Ізмаїльська \ Татарбунарський благочинний округ \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм) 1992 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Бессарабська \ 1992 — Патріархат Київський і всієї Руси-України \ УПЦ КП \ Єпархія Одеська \
Пам'ятники На честь тих що загинули в боротьбі з нацизмом споруджено обеліск.
Відомі люди Учасник Татарбунарського повстання 1924 р. Д. Р. Максименко. Голова колгоспу «Україна» (с. Дивізія) Кожушко Микола Григорович, убитий румунами (* 1898 — † 19 січня 1943) Знатний комбайнер колгоспу «Україна» (с. Дивізія) Ф. А. Матвієнко За трудові успіхи 183 особи нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, у тому числі двома орденами Леніна та орденом Жовтневої Революції — голова правління колгоспу С. Т. Волков, орденом Леніна — доярка Т. В. Гончаренко, орденом Жовтневої Революції — садівник К. О. Бондаренко та агроном В. Е. Дяченко.
Примітки
Джерела, посилання і література
Статистическое описание Бессарабии или Буджака. — Аккерман, 1899. (див. стор. 133) Дивизия (Татарбунарский район) Справочник почтовых индексов: Украина: Одесская область: Татарбунарский район: Дивизия: Почтовые индексы (кода) Вигляд з космосу на сайті Вікімапія