Жінок у журналістиці та медіа — по мірі того, як журналістика ставала професією, обмежували у доступі до журналістських професій і значно дискримінували у професії. А втім, жінки працювали редакторками, репортерками, спортивними аналітиками та журналістками ще до 1890-х роківRick Brown, "The Emergence of Females as Professional Journalists, " HistoryReference.org .
Сьогодення У 2017 році в рамках руху #MeToo ряд помітних журналісток виступили з повідомленням про сексуальні домагання на робочих місцях.
За словами Лорен Вулф, журналістки-розслідувачки та директора програми Жіночого медіа-центру «Жінки під облогою», журналістки стикаються з особливими ризиками щодо своїх колег-чоловіків, і вони, найімовірніше, зазнають утисків чи сексуального насильства в Інтернеті на роботі.
Згідно з доповіддю, оприлюдненою 20 грудня 2017 року Комітетом захисту журналістів, у 2017 році через свою роботу у світі вбито 42 журналістів, 81 % з них — жінки.
Безпека Безпека журналісток — це можливість журналісток та медіа-професіоналок отримувати, виробляти та обмінюватися інформацією, не стикаючись з фізичними чи моральними загрозами. Журналістки також стикаються із зростаючою небезпекою, такою як сексуальне насильство, «чи то у формі цілеспрямованого сексуального порушення, часто як репресій за свою роботу; сексуальне насильство, пов'язане з мафією, спрямоване на журналісток, що висвітлюють публічні події; або сексуальне насильство над журналістками під вартою чи в полоні (як частина воєнного сексуального насильства проти жінок). Про багато з цих злочинів не повідомляється внаслідок потужних культурних та професійних стигм»The United Nations Plan of Action on the Safety of Journalists and Issues of Impunity, 2012, https://en.unesco.org/sites/default/files/un-plan-on-safety-journalists_en.pdf (міфи про зґвалтування, звинувачення жертви).
Загрози життю Журналістки, працюють в небезпечному контексті чи в журналі, стикаються з ризиками фізичного нападу, сексуальних домагань, сексуального нападу, зґвалтування і навіть вбивства. Вони вразливі до атак не лише з боку тих, хто намагається заглушити їх висвітлення, але й з боку джерел, колег та іншихLanza, Edison. 2017. Silenced Zones: Highly Dangerous Areas for the Exercise of Freedomof Expression. Office for the Special Rapporteur for Freedom of Expression of the Inter-American Commission on Human Rights. Available at http://www.oas.org/en/iachr/expression/docs/publications/ZONAS_SILENCIADAS_ENG.pdf .. Глобальне опитування майже тисячі журналістів у 2014 році, ініційоване Міжнародним інститутом безпеки новин (International News Safety Institute) у партнерстві з (IWMF) за підтримки ЮНЕСКО, встановило, що майже дві третини опитаних жінок зазнали залякування, погроз чи зловживань на робочому місціInternational Media Women's Foundation and International News Safety Institute 2013..
У період з 2012 по 2016 рік Генеральний директор ЮНЕСКО засудив убивство 38 журналісток (це 7 % усіх загиблих журналістів). Відсоток вбитих журналістів, які є жінками, значно нижчий за їх загальне представництво в ЗМІ. Цей гендерний розрив, ймовірно, частково є наслідком постійного недостатнього представництва жінок, які звітують із зон війни чи повстанців, або з тем політики та злочинностіHarris, Janet, Nick Mosdell, and James Griffiths. 2016. Gender, Risk and Journalism. Journalism Practice 10 (7): 902—916.
У звіті Генерального секретаря ООН у вересні 2017 року окреслюється шлях до гендерно-чутливого підходу до посилення безпеки журналістокUN General Assembly. 2017. The safety of journalists and the issue of impunity: Report of the Secretary-General. Available at https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N17/245/44/PDF/N1724544.pdf?OpenElement .. У 2016 році Комітет міністрів Ради Європи прийняв рекомендацію CM / Rec (2016) 4 щодо захисту журналістики та безпеки журналістів та інших суб'єктів ЗМІ, зокрема, зазначивши гендерні загрози, з якими стикаються багато журналісток, і закликавши до термінових, рішучих та систематичних заходівCouncil of Europe. 2016. Recommendation of the Committee of Ministers to member states on the protection of journalism and safety of journalists and other media actors. CM/REC(2016)4. Available at https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectId=09000016806415d9 .. Того ж року Рада МПРЗ просить у звіт Гендиректора ЮНЕСКО включити гендерну інформацію.
У доповіді Коаліції за жінок в журналістиці підкреслено, що протягом перших шести місяців 2019 року на інших журналістів підпадали напади на журналістів. Зафіксовано 85 випадків, коли також було вбито трьох журналісток. 35 журналісток були у в'язницях по всьому світу протягом перших шести місяців року. Близько 20 % усіх задокументованих випадків стосувалися домагань в Інтернетіhttp://womeninjournalism.org/s/H1-REPORT.pdf.
Інтернет-домагання Дослідження INSI та (IWMF) показало, що понад 25 % «словесного, письмового та/або фізичного залякування, включаючи погрози для сім'ї та друзів», відбувається в ІнтернетіBarton, Alana, and Hannah Storm. 2014. Violence and Harassment Against Women in the News Media: A Global Picture. International Women’s Media Foundation & International News Safety Institute. Available at http://www.iwmf.org/our-research/journalistsafety/. Accessed 8 June 2017..
Дослідження центру Pew показали, що 73 % дорослих користувачів Інтернету у США бачили, що когось певним чином переслідують в Інтернеті, а 40 % особисто зазнали цього, а молоді жінки особливо вразливі до сексуальних домагань та переслідуваньDuggan, Maeve, Lee Rainie, Aaron Smith, Cary Funk, Amanda Lenhart, and Mary Madden. 2014. Online Harassment. Pew Research Center. Available at http://www.pewinternet.org/2014/10/22/onlineharassment/..
Аналіз більш ніж 2 мільйонів твітів, проведений аналітичним центром Demos, виявив, що журналістки отримали у Twitter приблизно втричі більше образливих коментарів, ніж їхні колеги-чоловікиDemos. 2014. Demos: male celebrities receive more abuse on Twitter than women. Demos. Available at https://www.demos.co.uk/press-release/demos-malecelebrities-receive-more-abuse-on-twitterthan-women-2/..
The Guardian оглянув 70 мільйонів коментарів, зафіксованих на його вебсайті з 1999 по 2016 (лише 22 000 з них були записані до 2006 року). З цих коментарів приблизно 1,4 мільйона (лише 2 %) були заблоковані за жорстоку або зривну поведінку. З 10 журналістів з персоналу, які зазнали найвищого рівня зловживань та «зневажливого тролінгу», 8 були жінкамиGardiner, Becky, Mahana Mansfield, Ian Anderson, Josh Holder, Daan Louter, and Monica Ulmanu. 2016. The darkside of Guardian comments. The Guardian. Available at https://www.theguardian.com/technology/2016/ap/12/the-darkside- of-guardian-comments..
Протидія зловживанням в Інтернеті є важливим викликом, і на міжнародному чи національному рівні існує декілька законодавчих та політичних рамок, щоб захистити журналісток від цифрових утисківInternational Women’s Media Foundation. 2016. An Overview of the Current Challenges to the Safety and Protection of Journalists. Available at https://www.iwmf.org/wpcontent/uploads/2016/02/IWMFUNESCOPaper.pdf..
Міжнародна федерація журналістів та Мережа Південної Азії Медіа Солідарність запустили кампанію «Byte Back» для підвищення обізнаності та боротьби з онлайн-переслідуваннями журналісток в Азійсько-Тихоокеанському регіоніInternational Federation of Journalists. 2017. Byte Back: IFJ launches guide to combat cyber harassment in South Asia. Available at http://www.ifj.org/nc/fr/news-singleview/backpid/33/article/byte-backifj-launches-guide-to-combat-cyberharassment-in-south-asia/..
Організація з безпеки і співробітництва в Європі організувала нараду експертів(-ок) на тему «Нові виклики свободі вираження: протидія Інтернет зловживанню щодо журналісток» та публікацію з тією ж назвою, яка включає голоси журналістів/-ок і вчених про реалії онлайн-зловживань проти журналісток та способи боротьби з нимиMijatović, Dunja. 2016. New Challenges to Freedom of Expression: Countering Online Abuse of Female Journalists. Edited by Becky Gardiner. Vienna: Office of the Representative on Freedom of the Media, Organization for Security and Co-operation in Europe. Available at http://www.osce.org/fom/220411?download=true ..
Історія за країнами
Канада Софія Далтон випустила газету «Патріот у Торонто в 1840—48»I. R. Dalton, "SIMMS, SOPHIA," in Dictionary of Canadian Biography, vol. 8, University of Toronto/Université Laval, 2003–, accessed 16 August 2017, http://www.biographi.ca/en/bio/simms_sophia_8E.html ., а в 1851 році — Мері Герберт стала першою жінкою-видавницею у Новій Шотландії з газетою «Mayflower», або «Жіночою акадською газетою».Phyllis R. Blakeley, "HERBERT, MARY ELIZA," in Dictionary of Canadian Biography, vol. 10, University of Toronto/Université Laval, 2003–, accessed 14 June 2016, http://www.biographi.ca/en/bio/herbert_mary_eliza_10E.html .
Канадка Флоренція Маклеод Гарпер відзначилася роботою з фотографом Дональдом Томпсоном, що висвітлювала як Східний фронт у Першій світовій, так і Лютневу революцію в Петербурзі року для щотижневика Леслі. Її наступні книги «Розорена Росія» та «Побіжна Росія» були одними з перших західних розповідей про події.
Данія У Данії жінки рано стали редакторками, успадковуючи видання. Найраніші приклади — Софі Морсінг, яка успадкувала Воченліче Цайтунг від чоловіка в 1658 р. та керувала як редакторка, та Катрін Гейк, яка успадкувала газету Europäische Wochentliche Zeitung як вдова — хоча ці жінки не писали у своїх газетах.John Chr. Jørgensen: Da kvinderne blev journalister. Københavns Universitet. Det Humanistiske Fakultet. Københavns Universitet. 2012
Першою жінкою Данії, яка опублікувала статті в данських газетах, була письменниця Шарлотта Баден, яка періодично дописувала у тижневик MorgenPost з 1786 по 1793.John Chr. Jørgensen:Da kvinderne blev journalister. Københavns Universitet. Det Humanistiske Fakultet. Københavns Universitet. 2012 У 1845 році Марі Арнесен стала першою жінкою, яка взяла участь у громадських політичних дискусіях у Данській газеті, а з 1850-х для жінок стало загальним брати участь у публічних дискусіях чи надсилати статті з періодичними статтями: серед них Каролайн Тестман, яка писала статті про подорожі, та Аталія Шварц, відома участю у дискусіях у газетах між 1849 та 1871 рр. У 1870-х роках жіночий рух започаткував і видавав власні статті з редакторками та журналістками.
Однак лише в 1880-х жінки почали професійно діяти в данській пресі, і Софі Гортен (1848—1927), швидше за все, стала першою жінкою, яка професійно займалася журналістикою, працюючи в Сорё Амттіденде в 1888 році. Однією з важливих першопрохідниць була Лула Лассен, зайнята в Politiken в 1910, перша жінка з журналістською кар'єрою і піонерка наукової журналістики, а також, можливо, перша відома національно жінка в професії. У 1912 році 8 жінок були членами профспілки Københavns Journalistforbund (Копенгагенська асоціація журналістів), п'ять — у клубі Journalistforeningen i København (Асоціація журналістів Копенгагена), загалом 35 жінок працювали журналістками в Данії.
Кенія В національному тижневику Кенії The Standard зайняті:
Кагуре Гачеш — редакторка Hustle, викладає в середу.
Крістін Коек — редакторка Єви.
Джудіт Мвобобія — редакторка неділі.
Фінляндія Шведська журналістка та редакторка Катаріна Алгрен була, швидше за все, першою жінкою-журналісткою та редакторкою у тодішній шведській провінції Фінляндія, коли опублікувала власну есе-розвідку шведською Om att rätt behaga в 1782, яка також була однією з перших публікацій у ФінляндіяHenrika Zilliacus-Tikkanen: När könet började skriva – Kvinnor i finländsk press 1771–1900 (English: When gender started to write – women in Finnish media 1771–1900).