Яків Захарович Казавчинський (8 листопада 1904, Бердинове, Тираспольський повіт, Херсонська губернія — 1986, Москва) — український радянський науковець в області технічної термодинаміки і теплофізики. Доктор технічний наук (1955 рік), професор, засновник одеської школи досліджень теплофізичних властивостей речовин, один із засновників одеської термодинамічної школи.

Біографія Народився в єврейській землеробській колонії Бердинове, російською мовою оволодів лише у віці вісімнадцяти років. У 1923 році був направлений комітетом незаможних селян (комнезам) на робфак Одеського інституту народної освіти, після закінчення якого в 1925 році продовжив навчання на математичному відділенні цього вишу, а в 1927 році перевівся на суднобудівний факультет до Одеського індустріального інституту, який у 1930 році був реорганізований в Одеський інститут інженерів морського флоту. Отримав свідоцтво про кваліфікацію «інженера-суднобудівника з судномеханічним ухилом».

У 1931—1968 роках працював на судномеханічному факультеті в Одеському інституті інженерів морського флоту (спочатку як аспірант, доцент, згодом професор), де в 1966 році заснував галузеву проблемну лабораторію суднової холодильної техніки та прикладної термодинаміки. Дисертацію кандидата технічних наук на тему «Теорія та розрахунок ежекторних холодильних установок» захистив у 1935 році під керівництвом професора Соломона Левенсона. У 1939—1941 роках працював старшим науковим співробітником дослідної станції глибокого охолодження Головазоту в Харкові. У довоєнний час займався переважно холодильною технікою, виконав експериментальні роботи з тепловіддачі при конденсації за низьких температур.

У 1941 році повернувся до евакуйованого в Самарканд Інституту інженерів морського транспорту, з яким у серпні 1944 року повернувся до Одеси. У 1950—1960-х роках за сумісництвом також читав лекції з кріогеніки в Одеському технологічному інституті холодильної промисловості. У 1951 році намагався захистити докторську дисертацію на тему «Дослідження термодинамічних властивостей водяної пари» в Київському політехнічному інституті, но у зв'язку з початком кампанії з боротьби з космополітизмом дисертація зрештою не була затверджена членами дисертаційної ради. У 1955 році в Московському енергетичному інституті з другої спроби захистив нову дисертацію на тему «Дослідження термодинамічних властивостей та метод складання рівняння стану реальних газів». У 1958 році в Інституті інженерів морського транспорту організував і очолив кафедру термодинаміки та загальної теплотехніки.

З 1968 року, коли він був змушений залишити Інститут інженерів морського флоту, і до переїзду в Москву у 1980 році викладав в Одеському технологічному інституті холодильної промисловості.

У 1944—1975 роках жив у комунальній квартирі в будинку № 46 на вул. Ніжинській, на фасаді якого в 2014 році було встановлено меморіальну дошку.

Основні наукові праці в галузі досліджень термодинамічних властивостей речовин, зокрема холодоагентів та їхніх сумішей. Серед учнів — доктори технічних наук Олександр Вассерман, Віктор Рабинович, Павло Кесельман, Вадим Недоступ.

Примітки