Домна Томська (Домна Карпівна; початок XIX століття, ПолтаваПутями Домны блаженной, Полтавська губернія — , Томськ) — томська юродива, свята, що народилась на Полтавщині. Канонізована православною церквою в 1984 році у списку Собору Сибірських святих.
Життєпис Основним джерелом про життя Домни є дані, зібрані томським священиком Н. Митропольским і видані ним у 1883 році.
Згідно з ревізькими казками Домна Карпівна народилася на початку XIX століття у дворянській родині в Полтавській губернії і рано осиротіла, тому виховувалася тіткою. Отримала гарну освіту, володіла кількома іноземними мовами. Щоб уникнути шлюбу, пішла з дому і почала мандрувати:
Не маючи паспорту, була арештована за бродяжництво та під ім'ям Марії Слепченко судом була заслана до села Іткуль Каїнського округу Томської губернії. Поселившись у місті Каїнське (Куйбишев) (нині — Новосибірської області), почала юродствувати. З початку 1860-х років оселилася в Томську.
Домна не мала постійного житла, часто ночувала на вулиці, носила з собою мішки з дрантям, які були для неї веригами. В кишенях носила бите скло, каміння, тріски, тирсу, шматочки цукру — все це вона роздавала людям, вкладаючи в подарунок алегоричний сенс. У церкві на службах вона переходила з місця на місце, переставляла і гасила свічки, а деякі знімала і складала у свої мішки. Дуже любила собак, яких підгодовувала, і вони ходили за нею зграєю.
Прагнула не отримувати будь-якого майна, тому не брала милостиню грішми, воліючи хліб, який роздавала мандрівникам. Відомий випадок, коли Томський єпископ Порфирій (Соколовський) подарував їй свою шубу, яку Домна в знак поваги одягла, а потім віддала бідним. Прагнучи допомагати арештантам, Домна, гуляючи вулицями, голосно співала духовні пісні, за що неодноразово затримувалася і потрапляла до поліцейської дільниці, куди її шанувальники приносили їжу. Але вона її роздавала арештованим.
При цьому відзначають, що, залишаючи юродство, Домна Карпівна розмовляла чітко і на високоінтелектуальні теми. Вона також вела повчальні розмови. Одного разу через Томськ проїжджала знатна жінка, яка виявилася її знайомою, і з нею Домна всю ніч розмовляла іноземною мовою.
Померла Домна Карпівна 16 жовтня 1872 року, була похована на кладовищі Іоанно-Предтеченського жіночого монастиря Томська при великому скупченні городян і духовенстваСвятая блаженная Домна Томская. У 1927 році монастир був закритий. А через три роки ліквідували його цвинтар. На його місці пізніше було побудовано студентське містечко Томського технологічного інституту.
Ушанування пам'яті
У 1916 році ім'я Домни було внесено до «Сибірського патерика», складеного архієпископом Омським Сильвестром (Ольшевским).
Канонізована Домна Томська в лику блаженних 10 червня 1984 року в складі Собору Сибірських святих. У Томську святу Домну шанують як «сибірську Ксенію Петербурзьку».
1996 року на відзначення сторіччя закладки інституту на місці передбачуваного поховання блаженної Домни була побудована каплиця. Табличка на ній повідомляє:
Література
Жития Сибирских святых. — Новосибирск, 2007. — С. 245—251. — ISBN 5-88013-010-X. Митропольский Н. Юродивая Домна Карповна // Томские епархиальные ведомости. — 1883. — № 6. — С. 168—173. Погожев Е. П. (Евгений Поселянин). Юродивая Домна Карповна // Русские подвижники XIX века. — СПб, 1910. — С. 518—522. Скворцов Г. В. Домна Томская // Православная энциклопедия. — Москва, 2007. — Т. 15. — ISBN 978-5-89572-026-4.
Посилання
Примітки