Залізнична аварія в Загребі () — залізнична аварія біля східного в'їзду на Загребський залізничний вокзал, що трапилася 30 серпня 1974 року о 22:40«Zagrebačka noć užasa»: Obilježava se godišnjica stravične željezničke nesreće na Glavnom kolodvoru — Vijesti.net — Index.hr (22:33), коли всі 9 вагонів міжнародного швидкого поїзда № 10410Prije 35 godina 150 mrtvih na kolodvoru — Jutarnji.hr сполученням Афіни — Белград — Загреб — Дортмунд зійшли з рейок та перекинулися, внаслідок чого загинули 167 пасажирів і невизначена кількість невстановлених пасажирівObljetnica željezničke nesreće HŽ infrastruktura (arhivirana stranica) . У поїзді, що о 19:45 вирушив від станції Вінковці, тоді було приблизно 400 пасажирів, більшість із яких — гастарбайтери та їхні родини з усієї Югославії, а також Греції, Туреччини і Болгарії, які поверталися з літніх відпусток на роботу в Західну Німеччину.
Вважається найбільшою залізничною аварією в історії ХорватіїNajveće željezničke nesreće: U Zagrebu je poginulo 153 ljudi — Jutarnji.hr та однією з найбільших у колишній Югославії, а також однією із сімох найтяжчих у Європі. Йосип Броз Тіто оголосив після аварії день жалоби.
Катастрофа сталася за 719 м від в'їзду на колію ІІа. Потяг налетів на пристанційні стрілки зі швидкістю 104 км/год замість дозволених 50 км/год. О 22:33 на колію ІІа зайшов лише локомотив без жодного зі своїх вагонів.
На місці пригоди запанували жах і паніка. Лікарі, поліція, пожежники та військовики намагалися зробити все можливе, щоб допомогти тим, хто вижив. Почалася ще одна важка робота — ідентифікація жертв. Цілими днями поліція порівнювала відбитки пальців, звіряла документи, рилася у своїх картотеках. Деякі зі 167 загиблих пасажирів померли від ураження електрострумом, коли поїзд повалив залізні опори контактної мережі. Ідентифікація спотворених тіл була великою проблемою, тому 41 невстановлену жертву було поховано у спільній могилі на кладовищі МирогойDnevno.hr Najtragičnija željeznička nesreća u čitavoj hrvatskoj povijesti — 1974. — Dnevno News Portal .
Подальші розслідування виключили можливість технічних помилок, а винуватцями аварії було визнано машиніста Ніколу Кнежевича та його помічника Степана Варгу, які залишилися неушкодженими, як і сам локомотив. Слідчі не дійшли згоди щодо того, чи аварію спричинило вживання алкоголю, чи просто сон і втома звинувачених, але найімовірнішою причиною було їхнє виснаження: вони обоє за останній місяць провели на роботі 300 годин, а перед аварією пропрацювали без відпочинку не менш, ніж 45 годин. Незважаючи на цю пом'якшувальну обставину, машиніста було засуджено на 15 років позбавлення волі, а його помічника — на 8. Не виключено, що поїзд запізнювався через низький рівень залізничної інфраструктури, а тому машиніст хотів надолужити відставання і прибути на загребський вокзал за розкладом.
Уцілілі пасажири свідчили, що поїзд близько години до приїзду в Загреб не гальмував, не сповільнював швидкості, проїжджаючи повз станції Лудина та Новоселець, і небезпечно нахилявся на поворотахNajveća željeznička nesreća u hrvatskoj povijesti — Crna kronika — Hrvatska — Dalje.com .
Одинокими нагадуваннями про ту трагедію залишається виставлений у Хорватському залізничному музеї локомотив поїзда 10410 та пам'ятник на Мирогої.
Примітки
Посилання Obljetnica željezničke nesreće (HŽ infrastruktura, arhivirana stranica) Train crashes into station in Yugoslavia — History.com This Day in History — 8/30/1974 History Channel: This Day in History 1974: Train crashes into station in Yugoslavia (майже дослівно відповідає статті у Вікіпедії англійською). railfan.net: Danger Ahead! Zagreb 1974 (із зображенням місця аварії). Željeznička nesreća — Zagreb 1974 — YouTube