Сергій Миколайович Єржико́вський ( 23 березня 1895, Вільно — 15 грудня 1989, Київ) — український радянський живописець і графік. Член Спілки художників України з 1938 року. Чоловік Н. Котек і батько О. Єржиковського.

Біографія Народився року у місті Вільно (тепер Вільнюс, Литва). Брав участь у Першій світовій війні. 1928 року закінчив Київський художній інститут (майстерня Ф. Кричевського).

У 1929—1931 роках працював викладачем у Київській художньо-індустріальній школі, у 1931—1935 роках — у Харківському поліграфічному інституті, а у 1933—1935 роках — у Харківському художньому інституті; у 1935—1941 роках — у Київському художньому інституті. Брав участь у Другій світовій війні. З 1946 по 1969 рік знову у Київському художньому інституті (від 1947 року — професор кафедри живопису і композиції).

Від 1928 року брав участь у мистецьких виставках.

Помер в Києві 15 грудня 1989 року.

Творчість Основна галузь – реалістичний жанровий живопис. Автор сюжетно-тематичних картин на історичну тематику, баталістичних творів, жанрових полотен, ліричних пейзажів. У портретах відтворював душевні стани та індивідуальні характери; у лапідарних композиціях з особливою виразністю моделював класичні форми.

Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Донецькому художньому музеї.

Картини: «Автопортрет із дружиною» (1928); «Дроворуби» (1928); «Автопортрет» (1929); «Шахтарська зміна» (1930); «На будівництві» (1931); «Окопна правда» (1932); «Преміювання колгоспників» (1933); «Художниця Н. Котек» (1934; 1946); «Любов» (1935); «Юні авіамоделісти» (1937); «Зустріч Т. Шевченка та М. Щепкіна у Нижньому Новгороді» (1939); «Син» (1939); «Співак М. Донець» (1940); «В. Ленін» (1940); «Т. Шевченко і М. Щепкін» (1940); «Командир полку Ф. Заярний» (1943); «Ніночка» (1946); «Артилеристи під Сталінградом» (1946); «У Сталінграді» (1947); «Герой Радянського Союзу В. Демидов» (1947); «У передгір’ї Карпат» (1948); «Гуцул» (1948); «Розбурхані хмари» (1949); «В. І. Ленін та Н. К. Крупська у Татрах серед гуралів» (1951—1952); «І. Ситник» (1955); «Ранок над Дніпром» (1957); «І. Беклемішева» (1957); «Русява дівчина» (1959); «Сумний лист» (1962); «Тетянка» (1965); «О. Шовкуненко» (1970); «Т. Шевченко» (1970); «Лікар Ф. Богданов» (1974); «Портрет комбайнера Д. С. Остапенка» (1975); «На річці Снов» (1975); «Т. Шевченко в Каневі» (1980); «В. Кирейко» (1986); «Е. Ціолковський» (1989). </div> Відзнаки Заслужений художник УРСР з 1985 року; Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1985)Память народа, «Знак Пошани», медалями.

Примітки

Література

Подчекаєв О. В. Єржиковський Сергій: Альбом. Київ, 1977; Блюміна І. Найдорожчі теми // Прапор комунізму. 1980, 23 березня; Афанасьєв В. Майстер живопису: Художнику С. М. Єржиковському — 90 років // Прапор комунізму. 1985, 22 березня; Липа К. Сторіччя — ювілей художника С. М. Єржиковського // КіЖ. 1995, 12 квітня.