Еллен Рене Стофан (, 24 лютого 1961) — директорка Національного музею повітря й космосу Смітсонів (2018), почесний професор кафедри наук про Землю в Університетському коледжі Лондона, колишній головний науковий співробітник НАСА.
Біографія Еллен Стофан — дочка Ендрю Дж. Стофана, інженера, який працював у НАСА як дослідник, керівник програми й директор центру.
1983 року здобула ступінь бакалавра з геології в коледжі Вільяма і Мері (Вільямсбург, Вірджинія, США).
1989 року здобула ступінь магістра, захистила докторську дисертацію з теми «Геологія коронних і купольних структур на Венері та моделі їх походження». Після чого їй був присуджений науковий ступінь «доктор наук» (Браунський університет). Приєдналася до лабораторії реактивного руху (JPL) як докторантура і стала заступником головного наукового співробітника проєкту «Місія Магеллана на Венері».
Кар'єра 1994 року Стофан стала головним ученим Лабораторії реактивного руху (JPL) за програмою «Нове тисячоліття», керувала командою у складі 100 вчених, що працювали над сучасними технологіями.
1995 року переїхала до Лондона, продовжувала працювати в JPL.
З 1991 по 2000 рр. очолювала групу вчених у лабораторії реактивного руху НАСА, Пасадіна (Каліфорнія).
2000—2013 рр. — була віцепрезидентом і провідним науковцем консалтингової фірми Proxemy Research, що спеціалізувалася на планетарних дослідженнях (Вашингтон).
2013—2016 рр. — провідний науковець НАСА: співпрацювала з науковим радником президента Барака Обами та Національною радою з питань науки та технологій щодо вирішення шляхів подальшого розвитку наукової політики. виконувала обов'язки головного радника при адміністраторі НАСА Чарльзі Болдені щодо наукових програм, планування та інвестицій агентства; була одним із керівників розробки довгострокового плану вивезення людей на Марс; розробила стратегію для НАСА щодо підтримки комерційної діяльності на низькій орбіті Землі під час переходу від Міжнародної космічної станції (МКС) до відправлення людей на Місяць і Марс у середині 2020-х років. підтримувала загальні наукові програми НАСА з геліофізики, науки про Землю, планетарних наук та астрофізики.
Грудень 2016 року — пішла у відставку з НАСА.
Дослідження Еллен Стофан були зосереджені на геології Венери, Марса, Сатурна, Титану та Землі.
Нагороди та відзнаки Президентська премія за дострокову кар'єру вчених та інженерів (PECASE) як найвища честь, що надає уряд США видатним ученим та інженерам, які починають свою самостійну кар'єру. Медаль «За видатні наукові заслуги» (НАСА). Визначна людина 2014 року за версією CNN.
Публікації Стофан, Еллен; Cravens, Thomas E.; Esposito, Larry W., ред. (2007). Дослідження Венери як земної планети. Американський геофізичний союз. Стофан, Еллен; Джонс, Том (2008). Планетологія: розблокування секретів Сонячної системи. National Geographic. ISBN 978-1-4262-0121-9.
Примітки
Джерела https://www.si.edu/about/bios/ellen-stofan https://www.nsf.gov/awards/pecase.jsp