Нуріт Пелед-Елханан(1949, Єрусалим) — ізраїльський філолог, професорка, активістка, яка виступає за мир з палестинцями, одна із засновниць ізраїльсько-палестинської організації «Сім'ї, що втратили близьких, за мир». Після загибелі її 13-річної дочки, Пелед-Елханан стала відомим критиком ізраїльської окупації Західного берега річки Йордан і сектора Газа. Елханан підтримує рух «Бойкот, дивестиція та санкції» (BDS) і робила дуже суперечливі заяви, включно з суперечками між сіонізмом та ІДІЛ, а також критикувала ізраїльського лауреата та борця за мир А. Б. Єгошуа за те, що він є перешкодою для миру. Вона також критикувала Джорджа Буша, Тоні Блера та Арієля Шарона за сприяння антимусульманським поглядам.
Життєпис Батько Нуріт Пелед-Елханан, Матітіягу Пелед — генерал Армії Оборони Ізраїлю, філолог-арабіст, лівий політик, депутат Кнесету 11-го скликання, один із засновників організації Гуш Шалом, з якою його донька активно співпрацює.Кнессет: Матитиягу Пелед (1923—1995)Obituary: General Matti Peled, JOSEPH FINKLESTONE, 16 March 1995 independent.co.uk
Дочка Нуріт Пелед-Елханан, Смадар, загинула в результаті вибуху палестинського терориста-смертника на вулиці Бен-Єгуда в Єрусалимі 4 вересня 1997 року. Про причини загибелі своєї дочки Елханан сказала наступне: …моя донька Смадарі, була вбита за те, що вона була ізраїльською дівчинкою, молодою людиною, зневіреною і з перекрученими уявленнями, до позиції самогубства і вбивства інших людей через приниження і безнадії, тільки тому, що він був палестинцем….Nurit Peled-Elhanan: The Bereaved Parents for Peace , refusingtokill.net, January 03, 2003. Немає відчутною моральною різниці між солдатом на КПП, який не дає жінці, що народжуює пройти, в результаті чого вона втрачає дитину, і людиною який вбив мою доньку. І наскільки моя дочка була жертвою [окупації], настільки ж жертвою був і він.
На похорон доньки вона та її брат Йоав запросили представника Організації визволення Палестини, який звинуватив у смерті дівчинки ізраїльський уряд.
Нуріт Пелед-Елханан працює на факультеті освіти Єрусалимського університетуIslamophobia and anti-Semitism Hillel Schenker, Abu Zayyad Ziad, Ziad Abu Zayyad стр. 125. Елханан стала лауреаткою 2001 року премії імені Сахарова за свободу слова, заснованою Європарламентом. Разом з нею премію отримав професор Гассаві з палестинського університету Бір-Зайт, який також втратив свого 15-річного сина, який, за інформацією Нуріт Пелед-Елханан, був застрелений на шкільному подвір'ї, коли намагався допомогти пораненому товаришу.
Погляди
Про тероризм На думку Елханан сьогодні слово тероризм використовується для того, щоб визначати вбивства, вчинені бідними і слабкими, в той час як слово «антитерор» зарезервовано для того, щоб визначати вбивства з боку багатих і сильних. На її думку, саме демократичні країни здійснили найбільші злочини проти людяності і при цьому, щоб виправдати свої дії, вони використовують слова як «свобода», «справедливість» і «зіткнення цивілізацій».
Про літературу, що використовується в ізраїльській системі шкільної освіти Еліханан провела велику роботу з вивчення шкільних підручників, які використовуються в Ізраїлі і прийшла до висновку, що на багатьох картах у підручниках не зображена зелена межа між окупованими територіями і власне Ізраїлем і вони показують важливі місця на Західному березі як частина Ізраїлю. Еліханан вважає, що «це лише складний спосіб досягти того, що дитина буде дотримуватися певних основних політичних уявлень».
Про загибель Абір Арамін у січні 2007 року У січні 2007 року була вбитаYnetnews десятирічна Абір Арамін, донька палестинського активіста групи «Борці за Мир» Бассама Араміна, під час заворушень біля селища Антаhttp://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-3937640,00.html. Елеханан сказала з цього приводу, що «пекло» в якому опинилася мати вбитої дівчинки, Салва, ще жахливіша, ніж трагедія самої Елеханан, оскільки вбивця її власної доньки Смадар, «мав порядність вбити і себе самого», в той час як ізраїльський солдат, який убив Абір Армін, можливо насолоджується життям, проводячи час з товаришами і відвідуючи нічні дискотеки. Елеханан пише, що покараний цей солдат не був і що ізраїльські солдати взагалі ніколи не караються за вбивства арабів.
Примітки
Посилання НАКБА — ЦЕ І МІЙ ДЕНЬ СКОРБОТИ Нуріт Пелед-Ельханан, gush-shalom.org