Мірамістин () — лікарський препарат, що належить до групи катіонних антисептиків, поверхнево-активних речовин (четвертинні амонієві сполуки) і має протимікробну, протизапальну та місцеву іммуноадьювантну дію. Препарат активний відносно різних патогенних мікроорганізмів, зокрема вірусів, грибків, бактерій і найпростіших. Місцевий імуностимулювальний вплив препарату забезпечується за допомогою активації функції фагоцитарних клітин (фагоцитів і макрофагів). Молекули препарату впливають на зовнішню оболонку мікробної клітини, що призводить до її руйнування і загибелі.
Препарат радянського походження. В Україні випускається заводом «Дарниця».
Загальна інформація Мірамістин має бактерицидну дію щодо різних видів аеробних і анаеробних бактерій, причому як у вигляді монокультур, так і мікробних асоціацій, включаючи госпітальні штами з полірезистентністю до антибіотиківРимжа М. И., Адарченко А. А., Змушко Л. С. и др. Проблема профилактики внутрибольничных инфекций в Республике Беларусь: итоги и перспективы. В сб.: Внутрибольничные инфекции — проблемы эпидемиологии, клиники, диагностики, лечения и профилактики. Москва. — 1999; 204.. При зовнішньому використанні мірамістин не всмоктується через шкіру і слизові оболонки. Наразі препарат застосовується в різних областях медицини, зокрема в хірургії, стоматології, травматології, дерматології, венерології.Мороз Б. Т., Миргородская Л. В., Перькова Н. И., Рохваргер И. С.Афиногенов Г. Е., Блинов Н. П. Антисептики в хирургии. Л.: Медицина, 1987. — 144 с. Враховуючи концентрацію розчину, мірамістин може використовуватися як безпечний антисептичний засіб для дітейСамсыгина Г. А. Противовоспалительная терапия острых респираторных инфекций у детей // Педиатрия. — 2011. — Т90 — № 1. — с. 102—106.Таточенко В. К. Острые респираторные заболевания у детей — антибиотики или иммуностимуляция? // Вопросы современной педиатрии. 2004., том 3, № 2. — c. 35—42.Cohen R., Just J., Koskas M., et al. / Gaudelus Infections respiratoires recidivantes: quel bilan, quels traitements? / Archives de pediatrie, 12 (2005) 183—190..
Властивості За фізичними властивостями — це безбарвна прозора рідина, що піниться при струшуванні. Активна речовина препарату — бензилдиметил [3-(миристоїламіно)пропіл] амоній хлорид моногідрат, допоміжна речовина — очищена вода. Концентрація розчину для місцевого застосування — 0,01 %.
Історія створення Розробки препарату розпочалися в 1980-ті роки, коли в рамках програми «Космічні біотехнології» почалися масштабні наукові дослідження по створенню антисептичного препарату для космонавтів орбітальних станцій. Задача виявилася неймовірно складною. Новий препарат, враховуючи замкнутий простір і високу температуру у відсіках орбітальної станції, повинен був ефективно боротися з різними видами бактерій, вірусів і грибків і при цьому залишатися безпечним для людини при тривалому багаторазовому застосуванніCometta A., Baumgartner J. D., Glauser M. P. Polyclonal intravenous immunoglobulin for prevention and treatment of infections in critically ill patients // Clin. Exp. Immunol. 1994. Jul; 97 Suppl. 1. P. 69—72.Скала Л. З., Сидоренко С. В., Нехорошева А. Г., Резван С. П., Карп В. П. Практические аспекты современной клинической микробиологии. М.: ТОО «Лабинформ», — 1997..
З'явилася і ще одна важлива умова: новий препарат повинен бути також ефективний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків. Роботи по створенню ліків йшли в рамках національної космічної програми. У ході тривалих експериментів вчені-хіміки провідних НДІ країни синтезували тисячі з'єднань, поки не зупинилися на певній речовині«Разработка и внедрение в практику новых лекарственных форм отечественного антисептика мирамистина». Сателлитный симпозиум 1-й международной конференции «Клинические исследования лекарственных средств». Тезисы докладов. М. 2001, 87 с.. Саме вона через кілька років отримала застосування під назвою мірамістин. Первинне вивчення мікробіологічної активності препарату проводилося в Криму, на кафедрі мікробіології і вірусології Кримського державного медичного університету ім. С. В. Георгіївського.
Доклінічні дослідження препарату, який тоді називався БХ-14, так само, як і всі роботи з пошуку нового речовини, що проводилися під керівництвом відомого російського вченого-мікробіолога, автора великої кількості наукових праць і підручників з мікробіології, академіка РАМН, професора Юрія Кривошеїна, спільно з к. х. н. Адоліною РудькоМирамистин. Сборник трудов / Под ред. Ю. С. Кривошеина. — М., Медицинское информационное агентство, 2004. — с. 625..
До середини 1980-х років препарат вже пройшов доклінічні випробування і був готовий до клінічного застосування на людях. Початок апробації лікарського засобу значною мірою сприяло проведення Олімпіади в Москві. До цього часу дослідження показали, що БХ-14 ефективно бореться з інфекціями, що передаються статевим шляхомКривошеин Ю. С. Противомикробные свойства новых ПАВ и обоснование их медицинского применения: Автореф. дис. доктора мед. наук. Киев. — 1985. — 35 с.. Дозвіл «форсувати» клінічні дослідження препарату прямо перед Олімпіадою прийняв особисто тодішній міністр охорони здоров'я Борис Петровський. Пізніше були проведені додаткові повномасштабні дослідження препарату по всій країніКривошеин Ю. С., Скуратович А. А., Тышкевич Л. В. и др. Изучение мутагенного и канцерогенного действия антимикробных поверхностноактивных веществ // Антибиотики. 1984. Т. 29. № 7. С. 519—527..
Зміна клінічної картини у 1982 році щодо лікування деяких захворювань, викликаних мікробами, розширила «лінійку» застосування препарату: мірамістин використовувався для місцевої терапії патологічних станів ЛОР-органівМишенькин Н. В. Современные тенденции и возможности при хирургическом лечении хронического гнойного среднего отита // Вестн. оториноларингологии. — 1999. — № 5. — С. 30—31.Завалий М. А., Балабанцев А. Г., Кривошеин Ю. С. Метод консервативного лечения больных синуситами с использованием нового иммуномодулирующего антисептика мирамистина: Информ. листок, № 89—97. — Симферополь: ЦНТЭН, 1997. — 4 с., для лікування герпесуBacon Т. Н., Levin M. J.,Leary J. J., Sarisky R. T. and Sutton D. Herpes simplex virus resistance to acyclovir and penciclovir after two decades of antiviral therapy. Clinical Microbiology Reviews, 2003. — V. 16. — № 1. — P. 114—128. різних типів, а також в комбустіології, акушерстві та гінекології.
Початком нового етапу існування препарату став 1991 рік — час офіційної реєстрації ліків. Спочатку препарат випускався під назвою «Інфасепт», яке трохи пізніше було замінено на сучасний варіант — мірамістин.
Потрібно зазначити, що дія препарату вивчалась в різних НДІ в Росії, серед яких — Інститут вірусології ім. Д. І. Івановського РАМН, Московська медична академія ім. І. М. Сєченова, НДІ СП ім. Н. Ст. Скліфосовського та інші, які дали позитивну оцінку ефективності мірамістину щодо ВПГ, венеричних захворюваньСкуратович А. А., Кривошеин Ю. С., Рудько А. П. Использование поверхностноактивных веществ для профилактики экспериментального сифилиса // Вестн. дерматол. и венерол. — 1983. № 11. С. 29—32. та ВІЛКриворутченко Ю. Л., Кривошеин Ю. С.,Маренникова С. С. и др. Изучение анти-ВИЧ-активности мирамистина // Вопр. вирусол. — 1994. № 6. С. 267—269.. На підставі отриманих дослідницьких матеріалів, які були представлені Фармакологічному комітету МОЗ, отримано дозвіл на проведення клінічних випробувань мірамістину (розчину 0,01 %) як місцевого засобу для проведення індивідуальної профілактики венеричних захворювань у людей. У той же час у п'яти провідних дерматовенерологічних центрах проведені випробування показали оптимальний рівень профілактичної ефективності препарату. Саме тому індивідуальне використання мірамістину для профілактики і лікування венеричних хвороб було дозволено наказом Міністерства охорони здоров'я № 139 від 31 травня 1991 року. Перша партія препарату була запущена у виробництво вже в 1993 році на базі аптеки медичного центру Управління справами Президента Росії.
У 1994—1999 роках проводяться різнобічні дослідження мірамістину в різних областях: отоларингології, акушерстві та гінекології, комбустіологіїУспехи медицинской микологии / Под ред. Ю. В. Сергеева. — М., Национальная академия микологии, 2005. — том VI. — с. 254—256., гастроентерологіїУспехи медицинской микологии // Под общей научной редакцией академика РАЕН Ю. В. Сергеева. М.: Национальная Академия Микологии, 2004. — Том IV. — Глава 9. — С. 227—228.. До прикладу, можна відзначити, що запальні процеси біляносових пазух складають значну частку всіх ЛОР-захворювань (майже 36 %). Саме тому було проведено вивчення активності препарату при різних формах синуситів (етмоїдиту, гаймориту), що підтвердило позитивний ефект використання 0,01%-го розчину мірамістину в порівнянні із звичайними антисептиками. Місцем клінічних випробувань стали кафедри Кримського державного медичного університету і Курського державного медичного університету, після чого результати досліджень представлені на міському науково-практичному семінарі в НДІ швидкої допомоги ім. Н. В. СкліфосовськогоМайоров Г. А., Смирнов С. В., Логинов Л. П. Материалы XIII Российского национального конгресса «Человек и лекарство». — Москва, 27.04.2006.Смирнов С. В., Логинов Л. П., Шахламов М. В. Антисептик Мирамистин® в комплексном лечении ожогов // Городской научно-практический семинар «Использование препарата Мирамистин® в лечебно-профилактических учреждениях г. Москвы»..
1990-ті роки ознаменувалися новим етапом «просування» мірамістину у такій важливій сфері, як акушерство і гінекологія. В результаті проведених досліджень виявлена висока ступінь антимікробної активності препарату стосовно анаеробної флори, що сприяло швидкому клінічному одужанню пацієнток. В цей же час про перспективні методики застосування лікувального засобу в комбустіології заговорили в своїх наукових роботах професор С. В. Смірнов, професора Л. П. Логінів та М. В. Шахламов. На базі Науково-дослідного інституту швидкої допомоги ім. Н. В. Скліфосовського за допомогою мірамістину проводилася профілактика нагноєння опікових ран різного ступеня та площі ураження на ранніх термінах після травми. Після застосування препарату у більшості пацієнтів з опіками 1—2 ступеня вдалося домогтися загоєння первинним натягом за тиждень (7/9 днів) з моменту отримання опіку. Застосування мірамістину дозволяло попереджати гнійне розплавлення шкірних клаптів, покращувати загальний стан хворих і знижувати ступінь інтоксикації.
У самостійний напрям виробництво мірамістину було виділено в 1995 році. На сьогоднішній день ліцензії на виробництво препарату отримані кількома російськими компаніями, виробництва яких відповідають міжнародним стандартам GMP. В Україні випускається заводом «Дарниця».
Фармакологічна дія Мірамістин містить четвертинний амонійний катіон, антисептичну дію якого добре вивчено. Мірамістин має антимікробну дію, при місцевому застосуванні не всмоктується через слизові оболонки та шкіру. Препарат активний проти госпітальних штамів, у тому числі резистентних до антибіотиків. Мірамістин має властивості катіонного детергенту і взаємодіє з ліпідним шаром мембран мікроорганізмів, викликаючи їх руйнування і збільшуючи проникність, що, в кінцевому рахунку, індукує цитоліз. Препарат має виражену бактерицидну дію відносно аеробних і анаеробних бактерій, грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Streptococcus pneumoniae, Bacillus subtilis, Bacillus anthracoides) і грамнегативних мікроорганізмів (Neisseria spp., Shigella spp., Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Vibrio spp.), як у вигляді монокультур, так і у вигляді асоціацій (синьогнійна паличка і стафілокок, ешерихії та стафілококи), включаючи госпітальні штами, що володіють полірезистентністю до антибіотиків.