Альфред-Інгемар Берндт (; 22 квітня 1905 — 28 березня 1945) — німецький офіцер, бригадефюрер СС. Один із керівників нацистської пропаганди. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Син залізничного інспектора. Після закінчення гімназії вивчав германістику в Берліні. У 1924 вперше вступив в НСДАП (квиток №24 688) і СА, повторно вступив в партію в 1925 році (короткочасно) і в травні 1932 року (квиток № 1 101 961); один з творців Союзу східних німців. У 1924-26 редактор пронацистського «Німецького щоденного листка», потім деякий час працював редактором в різних провінційних виданнях. На початку 1930-х років прийнятий на посаду редактора східної політики в офіційне німецьке інформаційне агентство — ВТБ. Після приходу нацистів до влади в лютому 1933 року призначений імперським уповноваженим в ВТБ, а з червня став його головним редактором. Керував перетворенням ВТБ в «Німецьке інформаційне бюро» (ДНБ). 16 жовтня 1934 року вступив в СС (квиток № 242 890). У 1936 року призначений заступником прес-секретаря імперського уряду Вальтера Функа. Курирував відділ преси Імперського міністерства народної освіти і пропаганди. Одночасно з 1 грудня 1937 по 9 листопада 1944 року значився в СД. У серпні 1939 року очолив відділ радіо міністерства — одну з провідних пропагандистських служб Німеччини. Одночасно був головою Німецького робітничого радіотовариства, головою Наглядової ради Німецького радіо (Берлін) і керівником управління «Радіо» в системі Імперського керівництва НСДАП. Був також головним редактором Німецького телеграфного бюро. Як «старого бійця» користувався великим впливом в міністерстві. З березня по серпень 1940 року у складі вермахту брав участь у Французькій кампанії. Повернувшись в міністерство, будучи неврівноваженою людиною і поганим професіоналом, фактично передоручив свої обов'язки своєму заступнику В. Діверго, який і замінив його у вересня 1941 року на чолі радіо Німеччини. З вересня 1941 року — начальник відділу німецької преси міністерства. У 1941 році вступив в армію і був направлений в Північну Африку, в 1941-43 роках — шеф-ад'ютант генерала Ервіна Роммеля. З 1945 року — командир 2-го батальйону 5-го танкового полку 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». Загинув у бою.

Звання

Штурмбаннфюрер СА Штурмбаннфюрер СС (16 жовтня 1934) Оберштурмбаннфюрер СС (1 січня 1935) Штандартенфюрер СС (20 квітня 1936) Міністерський радник (5 червня 1936) Оберфюрер СС (10 вересня 1939) Міністерський диригент Фельдфебель резерву Лейтенант резерву (серпень 1940) Міністерський директор (1941) Обер-лейтенант резерву (30 січня 1942) Гауптман резерву (1 січня 1943) Бригадефюрер СС (20 квітня 1943) Гауптштурмфюрер резерву військ СС (7 вересня 1944)

Нагороди

Знак гау Почесний кут старих бійців Золотий партійний знак НСДАП Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу Залізний хрест 2-го класу (27 травня 1940) 1-го класу (6 червня 1940) Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (2 липня 1941) Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Нагрудний знак «За танкову атаку» Німецький хрест в золоті (17 липня 1943) Нарукавна стрічка «Африка» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Бібліографія Берндт був укладачем кількох збірок патріотичних пісень, включаючи «Марші Великонімецької імперії» (1939), а також книг «Віхи Третьої імперії» (1938) і «Дайте мені 4 роки» (1937).

Wir erleben die Befreiung der Saar (Scherl, Berlin 1935) Vom Arbeitsplatz zum M.-G. Dreyse (Otto Stollberg, Berlin 1936) Vom Kunstrichter zum Kunstdiener (VB-Zeitungsverlag, Berlin 1936) Gebt mir vier Jahre Zeit! - Dokumente zum ersten Vierjahresplan des Führers (Franz Eher Nachf., München 1937) Meilensteine des Dritten Reiches (Franz Eher Nachf., München 1938) Der Marsch ins Großdeutsche Reich (Franz Eher Nachf., München 1939) Der deutsche Osten und die deutsche Kultur (NSDAP-Gauleitung Danzig-Westpreußen, Danzig 1939) Panzerjäger brechen durch! (Franz Eher Nachf., München 1940) Das Lied der Front – Liedersammlung des Großdeutschen Rundfunks (Georg Kallmeyer, Wolfenbüttel 1943) Deutschland im Kampf (Otto Stollberg, Berlin 1944)

Література

Heinrich Hoffmann: Parteitag der Freiheit – 80 Bilddokumente vom Reichsparteitag zu Nürnberg 1935, „Zeitgeschichte“ Verlag und Vertriebs-Gesellschaft M. B. H., Berlin 1935, Geleitwort und Unterschriften von Alfred-Ingemar Berndt Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Ritterkreuz Archiv III/2012, Veit Scherzer, Ranis, September 2012, ISSN 1866-4709

Посилання

Біографія Берндта.

Примітки