Джейн Еллен Гаррісон (; , , Англія — , Блумсбері) — британська антикознавчиня, лінгвістка, феміністка. Гаррісон, поряд з Карлом Кереньї і , була однією зі вчених, що поклали початок сучасним дослідженням в галузі грецької міфології. Вона використовувала археологічні знахідки XIX століття для інтерпретації грецької релігії, застосовуючи методи, які стали надалі стандартними. Сучасна антикознавчиня і біографиня Гаррісон Мері Берд називає її «до певної міри … першою жінкою — професійним [університетським] ученим в країні».

Особисте життя Джейн Еллен Гаррісон народилася в Коттінґгемі, Йоркшир, і здобула початкову освіту під опікою гувернантки. Вона вивчала німецьку, латину, грецьку, іврит. Надалі цей список розширився до приблизно шістнадцяти мов. Більшу частину свого професійного життя Гаррісон провела в Ньюнгемі, прогресивному, недавно заснованому коледжі для жінок у Кембриджі. Однією з її студенток була письменниця і поетеса Гоуп Мірліз; вони жили разом з 1913 року до самої смерті Гаррісон.Douglas A. Anderson. Introduction. Lud-in-the-Mist. By Hope Mirrlees. Cold Spring Harbor, New York: Cold Spring Press (ISBN 978-1-59360-041-9), 2005. 9.

Гаррісон знала Едварда Берн-Джонса і , була пов'язана з Групою Блумзбері, до якої входили Вірджинія Вулф (яка була близькою подругою Гаррісон), Літтон Стрейчі, Клайв Белл і Роджер Фрай. Разом з Гілбертом Маррі, Ф. М. Корнфордом і вона входила до групи, відомої як ; члени цієї групи цікавилися застосуванням антропології та етнографії до вивчення античного мистецтва і ритуалів.

Гаррісон була, принаймні ідеологічно, помірною суфражисткою. Замість підтримки цього руху за допомогою протесту, Гаррісон використовувала для захисту жіночого виборчого права антропологію. У відповіді на антисуфражистську критику Гаррісон демонструє свої переконання:

У цьому питанні девізом Гаррісон були слова Теренція: «homo sum; humani nihil mihi alienum est» («Я — людина, і ніщо людське мені не чуже»).

Наукова діяльність Гаррісон почала формальну освіту в Cheltenham Ladies' College, де отримала сертифікат про вищу освіту. 1874 року вона продовжила вивчення класичної філології в Ньюнгем-коледжі Кембриджського університету. За свої ранні роботи Гаррісон отримала два почесні докторські ступені, в Абердинському університеті 1895 року і в Даремському університеті 1897 року. Таке визнання її наукових заслуг дало Гаррісон можливість повернутися в Ньюнгем-коледж лектором 1898 року, цю посаду вона обіймала до виходу на пенсію 1922 року.

Ранні роботи Перша монографія Гаррісон, видана 1882 року, була заснована на тезі про те, що в «Одіссеї» Гомера й у мотивах грецького вазового живопису використано спільні глибокі міфологічні джерела, і на раніше не популярній у класичній археології думці, що репертуар вазописців може дати нову інформацію про міфи і ритуали.

Підхід Гаррісон в одній з найвідоміших її робіт «Вступ до вивчення грецької релігії» (, 1903)«Раз чи два за покоління з'являється наукова праця, яка змінює інтелектуальний ландшафт настільки глибоко, що всім виявляється потрібно переглянути допущення, що зазвичай приймаються як належне», — пише Роберт Акерман у вступі до цієї работи для репринту «Princeton University Press» 1991 року. ґрунтується на русі від ритуалу до натхненного ним міфу: «В теології факти важче відшукати, правду важче сформулювати, ніж у ритуалах».«Prolegomena to the Study of Greek Religion», p.163 Вона аналізує в книзі відомі грецькі фестивалі: Анфестерії, Таргелії, Каллінтерії, , жіночі фестивалі, в яких вона виявила багато первісних пережитків, Тесмофорії, Аррефорії, , Стенії, Галої.

Культурна еволюція та соціальний дарвінізм Гаррісон також досліджувала культурне застосування теорії Чарльза Дарвіна. На Гаррісон і її покоління вплинув антрополог Едвард Бернетт Тайлор, який вважається батьком еволюційної теорії розвитку культури, особливо його праця 1871 року «Первісна культура: Дослідження розвитку міфології, філософії, релігії, мови, мистецтва і звичаїв». Проаналізувавши походження релігії з точки зору соціального дарвінізму, Гаррісон прийшла до висновку, що релігійність антиінтелектуальна і догматична, однак релігія і містицизм є культурною необхідністю. В есе «Вплив дарвінізму на вивчення релігії» (, 1909) Гаррісон зробила висновок: «Кожна зі створених досі догматичних релігій, ймовірно, помилкова, але незважаючи на все це, релігійний або містичний стан душі може бути єдиним способом зрозуміти деякі речі, і важливість цього величезна. Також можливо, що зміст цього містичного розуміння неможливо виразити за допомогою мови без спотворень, що він має бути відчутий і прожитий, а не вимовлений та інтелектуально проаналізований; і якимсь чином він правильний і необхідний для життя».Alpha and Omega, 177

Подальше життя Перша світова війна спричинила глибокий перелом у житті Гаррісон. Після війни вона ніколи не відвідувала Італії і Греції. Здебільшого вона працювала над оглядами та новими редакціями попередніх публікацій; пацифістські переконання стали причиною її ізоляції. Після виходу на пенсію 1922 року вона деякий час жила в Парижі разом з Мірліз, але потім вони повернулися в Лондон, де в 1928 році Гаррісон померла від лейкемії.

Бібліографія

Роботи, пов'язані з Грецією

Prolegomena to the Study of Greek Religion (1903, нові редакції 1908, 1922) Heresy and Humanity (1911) Themis: A Study of the Social Origins of Greek Religion (1912, нова редакція 1927) Ancient Art and Ritual (1912+) Epilegomena to the Study of Greek Religion (1921)

Есе та роздуми Alpha and Omega (1915)

Примітки

Література Harrison, Jane Ellen. Alpha and Omega. AMS Press: New York, 1973. (ISBN 0-404-56753-3)

Peacock, Sandra J. Jane Ellen Harrison: The Mask and the Self. Halliday Lithograph Corp.: West Hanover, MA. 1988. (ISBN 0-300-04128-4) Robinson, Annabel. The Life and Work of Jane Ellen Harrison. Oxford: Oxford University Press, 2002 (ISBN 0-19-924233-X). Перша докладна біографія з великими цитатами з особистого листування. Barnard-Cogno, Camille. "Jane Harrison (1850—1928), between German and English Scholarship, " European Review of History, Vol. 13, Issue 4. (2006), pp.  661-676. Stewart, Jessie G. Jane Ellen Harrison: a Portrait from Letters, 1959. Біографія, заснована на об'ємному листуванні Гаррісон з Гілбертом Мюрреєм.

Посилання Newnham College Archives of Jane Ellen Harrison  — особисте листування, коротка біографія

Essays by at Harrison Quotidiana.org Works by Jane Ellen Harrison в Internet Archive Themis: A Study of the Social Origins of Greek Religion by Jane Ellen Harrison, 1912  — онлайн в бібліотеці Чиказького університету Prolegomena to the Study of Greek Religion (2-ге вид. 1908) Epilegomena to the Study of Greek Religion (1921) Primitive Athens as described by Thucydides (1906) Introductory Studies in Greek Art (1902)