Цитадель Кашкайш — це сукупність укріплень, побудованих між XV та XVII століттями для захисту берегової лінії Кашкайшу, лиману річки Тегу та захисту від ворожих нападів на столицю Португалії, Лісабон. Цитадель включає три окремі споруди: вежу Санто-Антоніу-де-Кашкайш, фортецю Богоматері (Носса Сенхора да Луз де Кашкайш) та колишній район Королівського палацу.
Історія Перше будівництво форту на місці відбулося між 1410 та 1415 роками. Потрібно було і далі укріплювати цю територію, оскільки затоці Кашкайш постійно загрожували англійці. У 1488 році за наказом короля Португалії Іоанна II була розпочата середньовічна вежа на вершині Сальмодо, на південний захід від затоки. Форт, відомий як Торре-де-Санто-Антоніо-де-Кашкайш, був розроблений для того, щоб розподілити зони опору між кораблями у затоці та двома іншими фортецями під час можливого військового нападу на Лісабон. Іншими фортами були вежа Белем і форт Сан-Себастьяо де Капаріка, які знаходяться приблизно навпроти один одного на річці Тегу, ближче до Лісабона.
Філіп I замовив будівлю форту Носса Сенйора да Луз де Кашкай. Будівництво розпочалося 1594 році за розробленим італійським капітаном Фратино незвичайним трикутним дизайном, який використав існуючий Торре-де-Санто-Антоніо-де-Кашкайш. Він є одним з трьох бастіонів, вбудованих у Цитадель. У фортеці був внутрішній двір, який давав зв'язок між трьома бастіонами та доступ до батарей, казарм та цистерн. Підсилення та розширення Цитаделі згодом було здійснено близько 1648 року під контролем короля Іоанна IV. Споруда зазнала подальших модифікацій та ремонту до 1755 року, коли вона зазнала значних збитків внаслідок землетрусу в Лісабоні.
Сьогоднішній стан У ХІХ столітті король Португалії Луїс I наказав пристосувати цитадель як місце відпочинку та відступу для королівської родини та знаті, а також була побудована територія королівського палацу (зараз музей). До самовбивства короля Карлоса I у 1908 році королівська родина провела вересень та жовтень у Кашкайші. Це призвело до зростання Кашкайшу як важливого місця для заможних людей з Лісабона для літнього відпочинку. У 1878 році комплекс був обладнаний першими в Португалії електричними вогнями. Указом у 1977 році комплекс було віднесено до суспільного надбання. З того часу він був реставрований та вписаний у сучасний дизайн навколишніх територій. У будівлях Цитаделі був побудований готель, в якому зараз розміщується Центр мистецтв (Cidadela Arts District).
Див. також Португальські форти
Галерея
Примітки