Ернст Гюнтер Шенк (; 3 серпня 1904, Марбург — 21 грудня 1998, Аахен) — німецький лікар і керівний співробітник центрального медичного апарату СС, оберштурмбаннфюрер резерву військ СС. Перебуваючи в останні дні війни в фюрербункері, одним з останніх бачив Адольфа Гітлера живим.
Біографія Після отримання медичної освіти з 1930 року працював лікарем-асистентом в гайдельбергській клініці Людольфа Креля. У 1931-1934 роках був старшим науковим співробітником інституту медичних досліджень Товариства імператора Вільгельма.
У 1933 році вступив до лав СА, в 1937 році — в НСДАП. Був членом різних нацистських організацій, таких як Націонал-соціалістичний союз лікарів, Націонал-соціалістичний союз німецьких доцентів, Німецький робітничий фронт, Націонал-соціалістична народна благодійність та Імперський союз протиповітряної оборони. У 1937 році був референтом в головному управлінні охорони здоров'я НСДАП. У 1939 році вступив в СС.
Під час Другої світової війни працював в інституті харчування і траволікування в концтаборі Дахау, де створив велику плантацію лікарських рослин і винайшов вітамінні добавки для військ СС. У 1940 році був призначений інспектором з контролю харчування для військ СС. У 1941 році став також головним лікарем терапевтичного відділення лікарні в мюнхенському районі Швабінг, в 1942 році отримав посаду екстраординарного професора. У 1943 році брав участь у створенні штучних замінників жирів і білків для солдатів фронтових частин СС. Перед прийняттям замінників в раціон солдатів ці замінники були перевірені на 370 в'язнях з концтабору Маутгаузен; деякі з в'язнів загинули.
У 1944 році він був призначений інспектором з контролю харчування вермахту і отримав чин полковника медичної служби.
У квітні 1945 року надавав допомогу пораненим в шпиталі, організованому на території колишньої рейхсканцелярії, виконуючи обов'язки хірурга. Під час операцій Шенку асистував доктор Вернер Гаазе. У Гаазе був більший лікарський досвід, але він був ослаблений через туберкульоз, в результаті чого його допомога часто полягала в тому, що він лежачи давав усні вказівки Шенку. Увечері 1 травня 1945 року Шенк покинув фюрербункер в складі групи Вільгельма Монке.
Був захоплений в полон радянськими військами в підвалі на алеї Шенгаузер в Берліні о 10:30 ранку 2 травня 1945 року. Відомо, що незадовго до цього він намагався відрадити від самогубства Вальтера Гевеля, який перебував там же.
У 1953 році був звільнений, після чого повернувся в ФРН. Працював у фармацевтичній промисловості.
У 1963 році був засуджений за проведення експериментів над людьми, однак суд ФРН визнав його винним лише частково, звільнивши від тюремного терміну і лише довічно позбавивши прав займатися будь-якою медичною діяльністю.
Після цього Шенк заробляв написанням наукових праць і мемуарів.
Звання
Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1940) Штурмбаннфюрер СС (30 серпня 1942) Оберштурмбаннфюрер резерву військ СС (9 листопада 1944)
За непідтвердженими даними, 20 квітня 1945 року Шенк був підвищений до штандартенфюрера резерву військ СС.
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу — за заслуги на Східному фронті під час служби в Лейбштандарті. Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
За непідтвердженими даними, також отримав Хрест Воєнних заслуг 1-го класу з мечами.
Бібліографія
Zur Frage der Sonder- und Konzentratverpflegung der Waffen-SS, SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt, Amtsgruppe B, Druck: Metten & Co, Berlin SW 61 (ohne Jahrgangsangabe). Grundlagen und Vorschriften für die Regelung der Krankenernährung im Kriege. Reichsgesundheitsverlag, Berlin u. a. 1940. Patient Hitler. Eine medizinische Biographie. Droste, Düsseldorf 1989, ISBN 3-7700-0776-X. Nie mehr nach Hause? Als Wissenschaftler, Sträfling und Arzt 10 Jahre in sowjetischen Gefangenen-, Arbeits- und Besserungslagern. Bublies, Koblenz 1997, ISBN 3-926584-45-9. Prof. Dr. med. Theodor Gilbert Morell. Hitlers Leibarzt und seine Medikamente. Bublies, Schnellbach 1998, ISBN 3-926584-52-1. Die Tablettenmacher, Nicolai, Berlin 1973, ISBN 3-87584-024-0. — під псевдонімом Егон-Гернот Шерберг.
Література
Stefan Reinecke: Der Arzt von Berlin. In: die tageszeitung. 15. September 2004. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. 2005, стр. 530
Посилання
Інтерв'ю з Шенком у фільмі «Кінець війни в Берліні».
Примітки