Палац Мітра, широко відомий як Палац архієпископів, є колишньою літньою резиденцією спочатку архієпископів, пізніше Лісабонських патріархів, розташований у парафії Санту-Антан-ду-Тожал, в Лореші.
Історія Це було сільське господарство під назвою Санту-Антан-ду-Тожал, яке Педро Вієгаш продав єпископу Лісабона Домінгушу Анесу Жардо Letrados e Cultura Letrada (séculos XII - XIII), por Armando José Gomes do Norte, Faculdade de Letras da Universidade de Lisboa, 2013, pág. 53.
Палац був побудований за наказом архієпископа Д. Фернанду де Васкончелушом близько 1554 року. Цей палац замінив примітивний будинок XIII століття.
У XVIII столітті перший патріарх Лісабона Д. Томаш де Альмейда перебудував палац в стилі бароко, згідно з тогочасною модою. Архітектором був італієць Каневарі, який працював над ним до 1732 року.
Опис Палацу Будівля має П-подібну форму; на фасаді, в італійському стилі, розміщені три мармурові (камінь з Керрари) статуї: Святого Бруно Кельнського (засновника Ордену Картузіанців), Королеви Ізабели Португальської та Непорочного Зачаття. В інтер’єрі використані типові синьо-білі португальські кахлі XVIII століття, які зображають сезони, сцени із сільського життя, полювання чи риболовлі, міфологічні фігури; на палацових кухнях представлена кулінарна тематика.
Деякі з цих кахлів пізніше були перенесені до Патріаршого палацу у Сан-Вісенте-де-Фора, сьогодні представлені в Національному музеї стародавнього мистецтва.
До палацу також входять два голубника, акведук, довжиною у 2 км, який використовувався для постачання водою двох фонтанів — всі споруди XVIII століття.
Захист Палацу
Протягом XX століття у палаці проводилось декілька реставраційних робіт, що фінансувалися Генеральним управлінням національних будівель та пам'ятників.
Комплекс, утворений палацом, акведуком, голубниками, фонтанами, каплицею і навіть монументальними вхідними воротами, охороняється як Культурна спадщина Португалії, постановами № 30 762 від 26 вересня 1940 та 32 973 від 18 серпня 1943 року.
Примітки