«Амадо́ка» — третій роман української письменниці Софії Андрухович, виданий 2020 року «Видавництвом Старого Лева». Авторка писала роман протягом трьох років, від моменту задуму до реалізації ідеї пройшло 6 років. Оформленням книжки займалася Творча майстерня «Аґрафка».
На думку Ростислава Семківа, «Амадоку» слід трактувати у метамодерному ключі.
Сюжет Після тяжкого поранення в ході російсько-української війни головний герой роману втрачає пам'ять. Його понівечене обличчя ніхто не може впізнати. Потрапивши до клініки, чоловік не мав жодних документів.
В такому стані повної амнезії та невпізнанності його знаходить жінка, яка вважає його своїм загубленим на війні чоловіком і намагається відродити чи принаймні вибудувати наново його пам'ять. Назва роману відсилає до легендарного озера Амадока, яке, за Геродотом, знаходилося на теренах теперішньої України і протягом століть відтворювалося картографами, хоча його існування не знайшло підтвердження.
Авторка роману задається питанням про зникнення цілих світів культури на кшталт єврейського світу в Україні до голокосту чи культурного українського життя до винищення української інтелігенції в 1920-ті та 1930-ті роки.
Переклади Книга перекладена низкою мов, зокрема німецькою (2022), чеською (2025), румунською (2025). У 2026 році завдяки програмі Українського інституту книги «Translate Ukraine» мають вийти публікації французькою, іспанською, литовською та азербайджанською мовами.
Нагороди Книга стала лауреатом книжкової премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» 2023 року.
Софія Андрухович та перекладачі її книги німецькою мовою Александер Кратохвіль і Марія Вайсенбек у 2024 році стали лауреатами . У Німеччині книга виходила у трьох частинах: Die Geschichte von Romana («Історія Романи»), Die Geschichte von Uljana («Історія Уляни») і Die Geschichte der Sofia («Історія Софії»). Премію надано за перші дві з них, оскільки третя на момент нагородження ще не вийшла друком.
Шведський переклад «Амадоки» авторства Нільса Хокансона отримав 2025 року.
Театральні адаптації Французький режисер Жуль Одрі () на основі першої частини роману створив спектакль, запланований як франко-український диптих. Французьку версію показано влітку 2026 року в Національному народному театрі у Віллербанні. Показ української заплановано на грудень 2026 року в київському Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
Цитати «Духовно розвинені особи мають особливу слабкість перед тим, що вважають жахливими гріхами смертних. Що страшніші гріхи, то невідпорніша привабливість грішників».
«Я, виявляється, виникаю з пам'яти, а не з заплідненої яйцеклітини».
Примітки
Посилання
Роман «Амадока» на сайті видавництва Інтерв'ю: Софія Андрухович про свій новий роман «Амадока» Блог «Якабу»: Обличчя зі шрамами: «Амадока» Софії Андрухович «Пам'ять і забуття». Про що нова книга Софії Андрухович «Амадока» — пояснює авторка ЛітАкцент: Софія Андрухович. Амадока (уривок) Презентація роману «Амадока». Розмова Софії Андрухович з Олесею Островською-Лютою «ЛітАкцент»: Ганна Улюра: Золотий перетин, або У природі немає симетрії: рецензія на «Амадоку» Софії Андрухович Софія Андрухович: «До останнього речення писання — завжди невизначеність» Честь, відданість, розбитий лабіринт Мінотавра «Амадока» Софії Андрухович — глибоке озеро національної пам'яті українців