«Жінки» () — радянська мелодрама 1965 рокуПро фільм «Жінки» (1965) на сайті Кіностудії ім. М. Горького з трьох новел за однойменним оповіданням Ірини Велембовської. Прем'єра відбулася 7 березня 1966 року. Один з лідерів радянського кінопрокату 1966 року — 36,6 млн чоловік (6-е місце).

Сюжет Про три покоління жінок — працівниць меблевої фабрики, про їхню любов, про радощі і печалі розповідає цей фільм.

Дуся Кузіна приїжджає на початку п'ятдесятих з села в місто, випадково знайомиться з робітницею меблевої фабрики Катериною Тимофіївною Бєдновою — вдовою з сином, яка селить її у себе і допомагає влаштуватися працювати на фабрику. Через деякий час Євдокія починає зустрічатися з відомим всій фабриці Юрієм. Їхні стосунки закінчуються невдалим абортом, і Євдокія дізнається, що дітей у неї вже не буде.

Через кілька років дівчина Аля (Алевтина) Ягодкіна з Дусіного села хоче виїхати з Віктором — міським хлопцем, який приїхав в село у відрядження. Мати вмовляє дочку і Віктора спочатку оформити свої відносини. Віктор погоджується, але з'являється тільки через два місяці. Алевтина проганяє його і зізнається матері в тому, що вагітна. Приблизно через рік після народження сина мати Алевтини просить приїхавшу у відпустку Євдокію влаштувати її доньку на ту ж фабрику, тому що майбутнього в селі у матері-одиначки немає. Алевтина їде з Євдокією в місто, а сина залишає з матір'ю.

Катерина Тимофіївна, яка вже керує фабричним профспілковим комітетом, випадково дізнається, що Євдокія тримає Алевтину в ученицах довше, ніж передбачалося і до того ж бере з неї плату за житло. Катерина Тимофіївна починає опікати Алевтину, запрошує її до себе додому на зустріч Нового року і знайомить зі своїм сином-студентом Євгеном. Вони починають зустрічатися, але Аля не повідомляє Євгену про те, що у неї є дитина. Мати проти відносин єдиного сина з матір'ю-одиначкою, і розповідає синові про дитину Алевтини. Але Євген не збирається відмовлятися від Алі. Скориставшись від'їздом сина на практику, Катерина Тимофіївна затіває сувору розмову з Алевтиною. Та йде з фабрики і повертається в село. Євдокія викриває Катерину Тимофіївну — любляча, але справедлива мати розуміє, що вчинила неправильно. Вона їде в село, біля криниці зустрічає жінку похилого віку з хлопчиком і здогадується, що це мати Алевтини і її син.

У ролях Ніна Сазонова — Катерина Тимофіївна Бєднова, голова фабкома Інна Макарова — Євдокія (Дуся) Миколаївна Кузіна Галина Яцкіна — Алевтина (Аля) Павлівна Ягодкіна Віталій Соломін — Женя, син Катерини Надія Федосова — тітка Груша, мати Алі Валентина Владимирова — Ліза, співробітниця фабрики, подруга Катерини Віктор Мізін — Віктор, батько Славіка Петро Любешкін — Костянтин Іванович, майстер Петро Полєв — Дмитро Миколайович Полєв, лектор Ірина Мурзаєва — ліфтерша Люсьєна Овчинникова — Анечка, працівниця меблевої фабрики

Знімальна група

Автори сценарію — Ірина Велембовська і Будимир Метальников Режисер-постановник — Павло Любимов Оператори-постановники — Василь Дульцев, Марк Осеп'ян Композитор — Ян Френкель Автори віршів — Костянтин Ваншенкін, Михайло Танич Художник-постановник — Арсеній Клопотовський Декорації — А. Іващенко Звукорежисер — Леонард Бухов Монтаж — К. Малинська Костюми — К. Русанова Директор — Володимир Макаров

Примітки

Посилання

Інформація про фільм «Жінки» (1965) на kino-teatr.ru