Лідія Михайлівна Єрмошина, до шлюбу Горковенко ( (Гаркавенка); нар. 29 січня , Слуцьк, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруська державна діячка, членкиня (1992—1996) і голова (1996—2021) Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів Республіки Білорусь. Заслужена юристка Республіки Білорусь (2003).

Біографія Народилася в сім'ї військовослужбовця. У 1975 році закінчила юридичний факультет Калінінградського державного університету (нині Балтійський федеральний університет імені Іммануїла Канта).

Працювала юрисконсульткою (1975—1987) торговельних і промислових підприємств Калінінграда і Бобруйська, помічницею прокурора Жовтневого району Калінінграда (1987—1988), головою юридичної служби Бобруйського міськвиконкому (1988—1996).

6 грудня 1996 року призначена на посаду голови Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів Республіки Білорусь замість попередника Віктора Гончара, який зник безвісти в 1999 році.

Розлучена, мала сина Олексія, який працював юристом. У червні 2017 року недержавні ЗМІ Білорусі повідомили про смерть 40-річного Олексія Єрмошина.

Нагороди

Орден Пошани (12 січня 2014 року) Грамота Виконавчого комітету СНД

Критика

Мати колишнього політв'язня Микити Лиховида Олена Лиховид вважає, що Лідія Єрмошина, назвавши жінок, які активно беруть участь у громадському житті, «поганими матерями» і «поганими дружинами», образила всіх матерів Білорусі і саме слово «мати». За висловлювання «Цим жінкам робити нічого! Сиділи б удома, борщ варили, а не площами шастали!» Єрмошина була нагороджена російською антипремією «Сексист року» (2010) в номінації «Жінки проти жінок». У відповідь на критику Л. Єрмошиною кандидата в президенти на виборах 2010 року Миколая Статкевича, екс-політв'язень і політолог Сергій Марцель заявив: «Єрмошина непокоїться, бо Статкевич показав режиму, що він послідовний і, головне, ефективний політик». Один із керівників кампанії «За справедливі вибори» Віктор Корнєєнко пов'язує побоювання Єрмошиної з тим, що, мабуть, вона «підсвідомо розуміє, що вибори, які проводяться за її сценарієм, рано чи пізно обов'язково призведуть до жорстких протестів». У 2006, 2010, 2020 роках Лідії Єрмошиній заборонили в'їзд на територію Євросоюзу за «причетність до фальсифікацій». Вона також потрапила під санкції США (2006), Канади, Великої Британії та Швейцарії (2020).

Примітки

Посилання