Лідери парламентської більшості та меншості у Сенаті США ( та ) — це сенатори та члени керівництва партій Сенату США. Вони є головними спікерами Сенату для своїх політичних партій, відповідно утримуючи більшість та меншість у Сенаті США, а також керують та планують законодавчу і виконавчу діяльність Сенату. Вони обираються на свої посади в Сенаті кокусами своїх партій: та .

Згідно із правилом надає лідеру більшості пріоритет у отриманні визнання права бути спікером своєї фракції у Сенаті. Лідер більшості зазвичай виступає головним представником своєї партії в Сенаті, а інколи навіть у всьому Конгресі, якщо Палата представників, а отже, і офіс її спікера, контролюється опозиційною партією.

Помічники лідерів парламентської більшості та меншості Сенату (зазвичай ця посада має назву більшості або меншості ( та відповідно) — другорядні члени керівництва своїх партій. Головною функцією парламентських організаторів більшості та меншості є збір найбільшої можливої кількості голосів з приводу основних питань або законопроєктів. Оскільки вони є другорядними членами Сенату, у випадку, якщо немає наявного лідера фракції (), організатор може стати чинним лідером фракції. До 1969 року офіційно ці посади називалися Організатор парламентської більшості () та Організатор парламентської меншості ().

Чинні лідери фракцій Наразі Сенат складається із 50 представників Республіканської партії, 48 представників Демократичної партії та 2 незалежних депутатів, обоє з яких входять до .

Чинними лідерами є сенатори Джон Тун (Республіканська партія) з Південної Дакоти та Чак Шумер (Демократична партія) з Нью-Йорку. Чинними заступниками лідерів (організаторами парламентської більшості й меншості) є Джон Баррассо (Республіканська партія) з Вайомінгу та Дік Дурбін (Демократична партія) з Іллінойсу.

Історія Посада та права лідера партії не визначені у Конституції, а сформувалися з часом. У 1920 році демократи, які на той час складали парламентську меншість, почали практику виборів лідера фракції. був демократичним сенатором з Індіани. Оскільки тоді титул не був офіційним, на вебсторінці Сенату Керн вказаний як перший лідером партії у Сенаті у 1913-1917 роках (а отже, і першим лідером Демократичної партії у Сенаті); водночас він був і головою Сенатської Демократичної конференції. У 1925 році республіканська (на той час) більшість також прийняла це формулювання, коли Чарльз Кертіс став першим (офіційним) лідером парламентської більшості, хоча його безпосередній попередник Генрі Кебот Лодж вважається першим (неофіційним) лідером парламентської більшості у Сенаті.

Конституція визначає Віце-президента США як президента Сенату США. Конституція також передбачає, що Тимчасовий президент Сенату США виступає його головою у випадку відсутності президента Сенату. На практиці ані Віце-президент, ані тимчасовий президент, який зазвичай є сенатором у партії більшості, що найдовше перебуває на посаді, — насправді не головує у Сенаті на щоденній основі; це завдання передається молодшим сенаторам від партії більшості. Оскільки Віце-президент може бути з іншої партії, аніж більшість, і він не підлягає дисциплінарній відповідальності, правила процедури Сенату надають головуючому посадовцю дуже малі повноваження і нічого більше головуючої ролі. З цих причин на практиці Сенатом керує лідер парламентської більшості. На відміну від Сенату, у Палаті представників обраний Спікер Палати має великі дискреційні повноваження та зазвичай головує на виборах по законопроєктах.

Завдання та вибори Представлені у Сенаті фракції на засіданні на початку періоду повноважень обирають кожна свого лідера партії. Лідер більшої фракції автоматично стає лідером більшості, відповідно, лідер меншої фракції — лідером меншості. Якщо обидві партії мають однакову кількість місць, партією більшості стає та, до якої належить Віце-президент США, оскільки він приймає рішення у голосуваннях, які закінчуються однаковою кількістю голосів. Лідери партій виступають як першочергові спікери відповідних партій у Сенаті; вони керують законодавчою та виконавчою діяльністю партії та обговорюють календар Сенату. При цьому останнє слово має лідер меншості.

У парламенських подіях голова засідання спочатку надає слово лідеру більшості? якщо декілька сенаторів хочуть висловитися, а згодом лідеру меншості.

Список лідерів партій Демократична партія вперше обрала свого лідера у 1920 році. Перший лідер Республіканської партії був офіційно призначений у 1925 році.

Дати Організатор Демократичної партії Лідер Демократичної партії Більшість Лідер Республіканської партії Організатор Республіканської партії –4 березня 1915 Немає Демократична← більшість Немає Немає –6 грудня 1915 –13 грудня 1915 –4 березня 1917 Чарлз Кертіс –4 березня 1919 –27 квітня 1920 Республіканськабільшість → Генрі Кебот Лодж –4 березня 1921 –4 березня 1923 –3 грудня 1923 –9 листопада 1924 9 листопада 1924 –4 березня 1925 Чарлз Кертіс –4 березня 1927 Чарлз Кертіс –4 березня 1929 –4 березня 1931 –4 березня 1933 –3 січня 1935 Демократична← більшість Чарльз МакНері –3 січня 1937 Немає –14 липня 1937 14 липня 1937 –3 січня 1939 Олбен Барклі 3 січня 1939 –9 квітня 1939 9 квітня 1939 –3 січня 1940 3 січня 1940 –3 січня 1941 –3 січня 1943 Чарльз МакНері –25 лютого 1944 25 лютого 1944 –3 січня 1945 –3 січня 1947 –3 січня 1949 Республіканськабільшість → –3 січня 1951 Демократична← більшість –3 січня 1952 Ліндон Джонсон –3 січня 1953 –31 липня 1953 Ліндон Джонсон Республіканськабільшість → Роберт Тафт –3 січня 1955 –3 січня 1957 Демократична← більшість –3 січня 1959 Майк Менсфілд Еверетт Дірксен –3 січня 1961 Еверетт Дірксен –3 січня 1963 Г'юберт Гамфрі Майк Менсфілд –3 січня 1965 –3 січня 1967 Рассел Лонг –3 січня 1969 –7 вересня 1969 Тед Кеннеді Г'ю Скотт –3 січня 1971 Г'ю Скотт –3 січня 1973 Роберт Берд –3 січня 1975 –3 січня 1977 –3 січня 1979 Роберт Берд Говард Бейкер Тед Стівенс –1 листопада 1979 –5 березня 1980 Тед Стівенс –3 січня 1981 Говард Бейкер –3 січня 1983 Республіканськабільшість → –3 січня 1985 –3 січня 1987 Боб Доул –3 січня 1989 Демократична← більшість –3 січня 1991 Джордж Мітчелл –3 січня 1993 Венделл Форд –3 січня 1995 –12 червня 1996 Том Дешл Республіканськабільшість → Трент Лотт –3 січня 1997 Трент Лотт Дон Ніклс –3 січня 1999 –3 січня 2001 Гаррі Рід –20 січня 2001 Демократична← більшість –6 червня 2001 Республіканськабільшість → –12 листопада 2002 Демократична← більшість –2 січня 2003 Республіканськабільшість → –3 січня 2005 Республіканськабільшість → Білл Фріст Мітч Макконнелл –3 січня 2007 Дік Дурбін Гаррі Рід –18 грудня 2007 Демократична← більшість Мітч Макконнелл Трент Лотт –3 січня 2009 Джон Кайл –3 січня 2011 –3 січня 2013 –3 січня 2015 Джон Корнин –3 січня 2017 Республіканськабільшість → –3 січня 2019 Чак Шумер –3 січня 2021 Джон Тун –20 січня 2021 –3 січня 2023 Демократична← більшість –3 січня 2025 –3 січня 2027 Республіканськабільшість → Джон Тун Джон Баррассо Дати Організатор Демократичної партії Лідер Демократичної партії Більшість Лідер Республіканської партії Організатор Республіканської партії

Див. також

Спікер Палати представників США Тимчасовий президент Сенату США Віцепрезидент США (голова Сенату США)

Виноски

Примітки

Посилання Лідери більшості і меншості та партійні парламентські організатори на сторінці Senate.gov Республіканська більшість Демократична меншість