Центр мистецтв Крайстчерча () — центр мистецтв, ремесел і розваг в Крайстчерчі, Нова Зеландія. Займає кілька будівель в стилі неоготики, що належали раніше Кентерберійському університету. Основні будівлі центру мистецтв були побудовані Бенджаміном Маунтфортом. Центр мистецтв Крайстчерча знаходиться у веденні Фонду з охорони історичних місць Нової Зеландії як об'єкт 1-ї категорії, з реєстраційним номером 7301. Унаслідок землетрусу 2011 року комплекс був закритий для відвідувачів. Відкриття комплексу буде здійснюватися поетапно, в процесі реконструкції, на яку буде витрачено близько 290 000 новозеландських доларів. Реконструкцію планувалося завершити в 2019 році.
Використання У центрі мистецтв розміщені спеціалізовані магазини, бари, кафе, ресторани, картинні галереї, театри й кінотеатри . На території центру діяла ярмарок вихідного дня , проводилися різноманітні фестивалі та заходи.
Театр «Court», професійний театр, заснований в 1971 році, розташовується на території центру мистецтв з 1978 року .
Неподалік від центру мистецтв на бульварі Вустер () на честь дванадцяти знаменитих жителів Крайстчерча кінця XX століття встановлені бронзові бюсти, що утворюють композицію під назвою «Дванадцять місцевих героїв».
Керування У 1975 році, коли Кентерберійський університет остаточно переїхав у новий кампус в Іламі, був утворений довірчий фонд Arts Centre of Christchurch Trust. Права власності на деякі будівлі університету були передані Центру мистецтв у 1978 році.
Центр мистецтв Крайстчерча управляється опікунською радою. Станом на кінець листопада 2013 року його членами були:
Джен Кроуфорд (англ. Jen Crawford), голова; Дін Сіммондс (англ. Deane Simmonds), заступник голови; Роб Голл (англ. Rob Hall), представник Фонду з охорони історичних місць Нової Зеландии; Маргарет Остін (англ. Margaret Austin), представник ЮНЕСКО; Джилліан Гілд (англ. Gillian Heald), представник Олімпійського комітету Нової Зеландии; Ерін Джексон (англ. Erin Jackson), представник Міської ради Крайстчерча; Паула Рігбі (англ. Paula Rigby), представник корінного населення Нової Зеландии; Скотт Маккрі (англ. Scott McCrea); Майкл Рондел (англ. Michael Rondel); Мартін Гедлі (англ. Martin Hadley), секретар, казначей.
Пропозиція про будівництво консерваторії У 2009 році виникла пропозиція про те, щоб віддати парковку на Герефорд-стріт під будівництво консерваторії для Кентерберійського університету. Ця пропозиція викликала серйозні суперечки. Прихильники цієї пропозиції говорили про те, що це пожвавить культурний район міста й підтримували відновлення Кентерберійського університету на його первісному місці. Опоненти, в свою чергу, вважали, що пропонована будівля порушить архітектурний стиль району і знизить цінність культурної спадщини. Висловлювалася також занепокоєння з приводу фінансування університетських потреб за рахунок міського бюджету.
Була утворена громадська організація Save Our Arts Centre (SOAC; ), представником якої виступала Ен Геркус. У підсумку пропозиція про будівництво консерваторії була відхилена.
Землетрус 2010 року
Вранці 4 вересня 2010 року сильний землетрус завдав значної шкоди регіону. Будинки Центру мистецтв також постраждали; димоходи, що обвалилися, пошкодили Великий зал, обсерваторію й годинну вежу. Директор Центру мистецтв, Кен Франклін (), зазначив, що заходи, вжиті раніше для посилення будівель, можливо, допомогли запобігти більшої шкоди.
Землетрус 2011 року В результаті землетрусу 22 лютого 2011 року Центр мистецтв отримав серйозні пошкодження. Всі історичні будівлі й комплекс в цілому були закриті для відвідувачів на невизначений час. На території Центру мистецтв під час землетрусу не загинув жоден чоловік.
Станом на кінець листопада 2013 року більшість будівель планувалося відновити й відремонтувати, можливо, за винятком вежі обсерваторії, яка зруйнувалася повністю. Вартість реконструкції оцінювалася в суму близько 100 мільйонів новозеландських доларів. Реставраційні роботи планувалося завершити до 2019 року при загальній вартості проекту близько 290 мільйонів новозеландських доларів.
Примітки
Література