Нова жінка — популярна феміністична концепція Олександри Коллонтай, російської революціонерки і найвідомішої феміністичної теоретикині більшовизму, описана в однойменній статті 1913 року (пізніше виданої в збірнику «Нова мораль і робітничий клас» 1919 року). Вважається важливою частиною соціалістичної і феміністської думки початку XX століттяОсипович Т. «Новая женщина» в беллетристике Александры Коллонтай, 19.03.2011.. У статті Коллонтай пише про художню творчість Ґергарта Гауптмана, Томаса Манна, , Тетяни Щепкіної-Куперник. Витоки ідеї походять із думок Коллонтай про те, що оголосити жінку рівноправною не означає зробити її рівноправною, що, крім здійснення політичних і економічних реформ, існує необхідність перегляду стосунків між статями. Коллонтай вважала, що капіталізм і жовтневий переворот були необхідною умовою створення і розвитку типу нової жінки у всьому світі.

Про нову жінку до Коллонтай писали Жорж Санд, Г. Ібсен, М. Чернишевський, І. Тургенєв. Так, 1900 року в журналі «Життя» опубліковано статтю Лесі Українки «Нові перспективи і старі тіні» з підзаголовком «„Нова жінка“ західноєвропейської белетристики». В англомовній літературі перші згадки нової жінки датуються новелою «Беллінда» (1801) і в романі Елізабет Браунінг «Аврора Лі» (1856).

Основні ідеї

Говорячи про тип нової жінки, Коллонтай критикує традиційну роль жінки, яка сприяє споживацькому ставленню чоловіка до жінки і використанню її для досягнення його особистих цілей. На противагу традиційній моделі, нова жінка «відмовляється грати другорядну роль у суспільстві», «хоче бути повноправною і повноцінною особистістю»Осипович, Т, 1993 Коммунизм, феминизм, освобождение женщин и Александра Коллонтай, [18-03-2011].. Коллонтай пише, що нову жінку найбільше відображають неодружені жінки, на відміну від жінки минулого, вони не є в першу чергу «дружинами» — тінями і доповненнями своїх чоловіків.

У своїй статті Коллонтай говорить про нові якості, які повинна виховати в собі жінка:

Перемагати свої емоції і виробити внутрішню самодисципліну. Виявляти повагу до свобод та почуттів інших. «Вимагаючи поваги свободи почуття для себе, вони навчаються допускати цю свободу і для іншого»Коллонтай А. Новая мораль и рабочий класс. М., 1919, с. 19.. Нова жінка «бажає і шукає дбайливого ставлення до своєї особистості, до своєї душі. Деспотизму вона не терпить». Нова жінка — самостійна особистість. «Сучасна, нова жінка не тільки не боїться самостійності, а й навчається нею дорожити в міру того, як інтереси її все ширше і ширше виходять за межі сім'ї, дому, любові». Нова жінка не приховує своєї сексуальності, вона проти «подвійної моралі» у стосунках з чоловіком.

Ці ідеї Коллонтай також описані в її художніх творах — Жінка на зламі (1923), Любов бджіл трудових (1923) і повісті Велика любов (1927).

Суспільна реакція Нові ідеї Коллонтай і її художня творчість викликали активну дискусію в суспільстві і нерідко зазнавали ідеологічних нападок як потенційно шкідливі новому радянському суспільствуБуднев, Ф, Половая Революция стр. 248—249, [19-03-2011]..

До цього дня західні феміністки ставлять роботи Коллонтай в один ряд з роботами Олімпії де Гуж і Симони де Бовуар.

Див. також Теорія фемінізму Історія фемінізму Соціалістичний фемінізм

Флеперки

Примітки