Сладжана Станкович (; 1965, Ниш, Сербія — 5 червня 1999 року, Призрен, Косово)Нишка хероина: Слађана Станковић (1965—1999) — сербська військовослужбовець, яка брала участь у Косовській війні. Вважається першою жінкою-добровольцем в армії Союзної Республіки Югославії, яка брала участь у бойових діях у Косові. Померла внаслідок поранень. Посмертно нагороджена орденом «За заслуги в галузі оборони і безпеки» I ступеня.
Біографія Народилася 1965 року в родині військовиків. У неї була сестра Весна.
24 березня 1999 року Сладжана оголосила своїй сім'ї, що збирається вирушити на фронт у Косово й допомогти сербським військам. Спроби сім'ї відмовити дівчину не увінчалися успіхом, і вона виїхала на фронт. Сладжана рятувала поранених бійців. Приблизно через місяць після свого від'їзду вона повідомила, що обвінчалася з російським добровольцем Юрієм Осиповським у призренському монастирі Святих Архангелів (на вінчанні кумом був командир Сладжани, командувач 549-ї моторизованої бригади Божидар Деліч)Сладжана Станкович-храбрая женщина в сербской армии .
2 червня Сладжана мала приїхати додому з Юрієм, але в останній момент вона передала своє право на повернення додому товаришеві по службі. 5 червня біля села Планея вона вивозила поранених на санітарному автомобілі, коли в них влучила міна, випущена з міномета з території, контрольованої албанськими повстанцями. Важко поранену Сладжану військовики донесли на руках до лікарні, але вона померла від наслідків поранень і ненадання своєчасної медичної допомоги.
Вже телефоном подруга Сладжани повідомила рідним про її загибель: у Будинку армії спочатку це спростовували, але потім визнали, що Сладжана загинула. На похороні був присутній Юрій, який уже готувався до цивільної церемонії одруження й навіть купив весільну сукню. Юрій прослужив пів року в Косові, після чого поїхав додому. Батько Сладжани пережив дочку ненадовго, а мати відмовилася повертатися в Ниш. У щоденниках Сладжани рідні незабаром знайшли записи про майбутнє відправлення до Косова й загадкову впевненість дочки в тому, що вона загине на фронті.
Через три роки після смерті Сладжани сім'я зібрала кошти на відкриття пам'ятника, а 2013 року в Ниші одну з вулиць перейменовано на честь Сладжани Станкович. Її також посмертно нагороджено югославським орденом «За заслуги в галузі оборони і безпеки» (у СФРЮ — «Орден Військових заслуг»)Свесно је отишла у смрт бранећи српство: Слађана Станковић добила улицу у родном граду .
Примітки
Посилання Slađana Stanković — srpska heroina novijeg doba