Ерзянське священне урочище Кереметь (; ) — природно-заповідна пам'ятка природи регіонального значення в РосіїРаспоряжение администрации Нижегородской области от 9 марта 1999 года № 330-р «Об объявлении природных объектов государственными памятниками природы регионального (областного) значения ».
Опис Природоохоронна територія пам'ятки включає в себе ділянку лісу і галявину діаметром близько 25 мПрирода Сарова .
Загальна площа становить 7,4 гаООПТ России. Эрзянское священное урочище Кереметь .
Лісова ділянка утворена липовоми, березовими, осиковими та хвойними деревами, зокрема ялинкою у південно-східній частині заповідної території. Вік дерев 100—150 роківОсобо охраняемые природные территории Нижегородской области / Бакка С. В., Киселева Н. Ю. — Н. Новгород, 2008. — С. 425—426.
На галявині — рослинні угруповання, характерні для вологих лугів. Зустрічаються щавель кінський, гравілат міський та річковий, кропива дводомна, копитняк європейський, купальниця європейська, безщитник жіночий, образки болотяні, чина лучна, вербозіль звичайний та ін..
Пам'ятка пов'язана з традиційною культурою корінних жителів цих місць — ерзянами, — як одним з місць, де було давнє святилище, проводилися язичницькі свята, відбувалися поклоніння.
Має науково-освітнє і культурне значення.
На території пам'ятки проводилися дослідження фітоценозу. Закладалися експериментальні ділянки для визначення характеру рослинного покриву місцевостіЭкспедиции // Народное образование, Выпуски 1-3. — М.: Изд-во «Педагогика», 2003. — С. 135.
Географічне положення Розташована в межах Приволзької височини, 500 метрів на північний схід від Сисовського кордону біля закритої адміністративно-територіальної одиниці — міста обласного підпорядкування СаровСводный список особо охраняемых природных территорий Российской Федерации (справочник). Ч. ІІ / отв. ред. Д. М. Очагов. — М.: ВНИИприроды, 2006. — С. 82.
Територія має обмежений вільний доступ громадян.
Примітки
Література Памятники природы Сарова. Об особо охраняемых природных территориях ЗАТО г. Саров / Киселева Н. Ю., Лыков В. Н., Морохин Н. В., Павлов Д. Г., Подурец А. М. — Саров: Альфа, 1999. — С. 17