Фрідріх Бертрам Сікст фон Армін (; 27 листопада 1851, Ветцлар — 30 вересня 1936, Магдебург) — німецький воєначальник прусської армії, генерал від інфантерії німецької імперської армії. Учасник французько-прусської та Першої світової воєн.
Біографія Фрідріх Бертрам Сікст фон Армін народився у Ветцларі, ексклаві Прусського королівства, Рейнській провінції, у шляхетній родині фон Армінів. 1870 році, після закінчення школи, він поступив на військову службу фанен-юнкером до . Брав участь у французько-прусській війні, був важко поранений у битві при Гравелотті. Фон Армін був нагороджений Залізним хрестом другого класу та підвищений до лейтенанта. Згодом він служив ад'ютантом полку, а також обіймав інші штабні полкові посади.
В 1897 році отримав посаду начальника генерального штабу , присвоєне звання оберст-лейтенанта. У 1900 році фон Армін призначений командиром 55-го піхотного полку з одночасним присвоєнням військового звання оберст. Наступного року його призначили начальником штабу Гвардійського корпусу. 1903 році він отримав звання генерал-майора, в 1906 році — генерал-лейтенанта імператорської армії. Надалі служив у німецькому генеральному штабі, в 1908 році фон Армін був призначений командиром 13-ї піхотної дивізії, що дислокувалася в Мюнстері. У 1911 році він змінив Пауля фон Гінденбурга на посаді командира IV корпусу в Магдебурзі, а в 1913 — отримав звання генерала від інфантерії.
На початок Першої світової війни IV корпус генерала від інфантерії фон Арміна та входили до складу 1-ї армії генерал-полковника Александра фон Клюка на Західному фронті. Корпус брав активну участь у битвах та боях у Франції на початку Великої війни: поздовж кордонів, при Монсі, у першій битві на Марні. Надалі генерал фон Армін продовжував командувати армійським корпусом на Західному фронті. 1916 році за вміле керівництво військами, зокрема в битвах при Артуа та на Соммі (особливо у боях у Дельвільському лісі та за Позьєр), був нагороджений Pour le Mérite.
25 лютого 1917 року Фрідріха фон Арміна призначили командувачем 4-ї армії, що увійшла до Групи армій кронпринца Рупрехта. Ця армія билася з англійцями у Фландрії протягом решти війни, зокрема, відбиваючи британський наступ біля Пашендейле, атакувала у Весняному наступі 1918 року і, нарешті, з серпня 1918 року відступала з боями у Стоденному наступі. За відмінне командування та бойові заслуги на посаді командувача 4-ї армії фон Армін був нагороджений орденом Чорного орла, а також дубовим листям до Pour le Mérite. Після підписання перемир'я 11 листопада 1918 року, генерал фон Армін повернувся зі своїми військами до Німеччини, де після демобілізації кайзерівської армії пішов у відставку.
Звання
Фанен-юнкер (16 липня 1870) Фенріх з портупеєю (10 листопада 1870) Другий лейтенант (12 січня 1871) Перший лейтенант (17 лютого 1880) Гауптман (17 квітня 1886) Майор (22 березня 1891) Оберстлейтенант (22 березня 1897) Оберст (27 січня 1900) Генерал-майор (18 квітня 1903) Генерал-лейтенант (25 жовтня 1906) Генерал піхоти (7 квітня 1911)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу зразка 1870 року із застібками «25» і зразка 1914 року Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Столітня медаль Китайська медаль в сталі Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в сталі Орден Філіппа Великодушного, командорський хрест 2-го класу Орден дому Ліппе, почесний хрест 1-го класу Орден Вюртемберзької корони почесний хрест великий хрест з мечами Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 1-го класу Орден Франца Йосифа, командорський хрест (Австро-Угорщина) Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (Каджарський Іран) Орден Меча, командорський хрест (Шведсько-норвезька унія; 1903) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 1-го класу (3 вересня 1908) 1-го класу з мечами (30 жовтня 1914) великий хрест з мечами Орден Корони (Пруссія) 1-го класу (1911) Орден Альбрехта Ведмедя, великий хрест (1912) мечі до великого хреста Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із золотою зіркою (1912) мечі до великого хреста Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1912) мечі до великого хреста (9 грудня 1914) Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям і короною великий хрест з дубовим листям і мечами (25 грудня 1917) Залізний хрест 1-го класу зразка 1914 року (3 вересня 1914) Хрест Фрідріха Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу Медаль герцога Ернста 1-го класу з мечами Ганзейський хрест Гамбург (16 травня 1916) Бремен (29 червня 1918) Почесний громадянин міста Вецлар (1916) Pour le Mérite з дубовим листям орден (10 серпня 1916) дубове листя (3 серпня 1917) Військовий орден Святого Генріха командорський хрест 2-го класу (23 вересня 1917) командорський хрест 1-го класу (7 жовтня 1918) Срібна медаль «Ліякат» із шаблями (Османська імперія; 6 листопада 1917) Галліполійська зірка (Османська імперія; 6 листопада 1917) Орден «Османіє» 1-го класу з шаблями (Османська імперія; 13 листопада 1917) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами (30 листопада 1917) Орден Чорного орла (25 грудня 1917) Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (9 березня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами
Вшанування
Казарми Зікста фон Арміна () були у Магдебурзі (1928, 1930-45) та Вецларі (1964-92). У Вецларі є вулиця Зікста фон Арміна ().
Див. також Рупрехт Баварський Макс фон Боен Ріхард фон Шуберт Фріц фон Белов Гюнтер фон Кірхбах Карл фон Айнем
Примітки Виноски
Джерела
Джерела Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 139—141. Thomas Nigel: The German Army in World War I. Oxford: Osprey 2003 ISBN 978-1-84176-565-5. Jörn Winkelvoß, Magdeburger Biographisches Lexikon, Magdeburg 2002, ISBN 3-933046-49-1
Посилання
Sixt von Armin, Friedrich Bertram (preußischer Adel 1917) Friedrich Bertram Sixt von Armin Vom Fahnenjunker zum General der Infanterie
! colspan="3" style="background: #333399;" | Командування військовими формуваннями (установами)Німецької імперії