Олексій Вахонін (10 березня 1935, Гаврилівка, СРСР — 1 вересня 1993, Шахти, Росія) — радянський важкоатлет, олімпійський чемпіон.
Біографія Батько загинув на фронті коли Олексій був ще малий. Сім'я жила дуже бідно. Олексій рано залишив школу та пішов працювати.
Спортивна кар'єра Спортом почав займатися 1956 року. Величезну роль його життя зіграла зустріч із Рудольфом Плюкфельдером на змаганнях першості Сибіру та Далекого Сходу. Він і став тренером. У 1964 році став олімпійським чемпіоном, в результаті складної боротьби з угорським важкоатлетом Імре Фельді. Для цього Вахоніну в останній спробі необхідно було взяти вагу в 142,5 кг, що зробило радянського важкоатлета чемпіоном. Впали оплески, але Вахонін не опускає штангу. Підтискає одну ногу і, як лелека, стоїть на помості, промовивши знамените: «Хо-па!». Через зловживання алкоголем залишив кар'єру вже 1970 року.
Після завершення спортивної кар'єри працював гірником і тренером з важкої атлетики. В останні роки життя він знову пристрастився до алкоголю, що призвело до трагічної загибелі у бійці з сином 1993 року.
Досягнення Чемпіон XVIII Олімпійських ігор 1964, Токіо) у найлегшій вазі (до 56 кг). Сума триборства — 367,5 кілограма (світовий рекорд) Чемпіон світу (1963, 1964, 1966) Чемпіон Європи (1963, 1965, 1966) Чемпіон СРСР (1961—1964, 1966, 1967)
Нагороди Орден «Знак Пошани» (30.03.1965) Заслужений майстер спорту СРСР (1964)
Примітки