Право́пис Павло́вського — український правопис, вжитий Олексієм Павловським в Граматиці малоросійського наріччя () (1818).
Фонетична орфографія на основі стандартного російського дореволюційного правопису, що фактично зводилось до таких правил:
голосний [і] з давніх о, е, ѣ передається літерою і; його йотація на письмі не позначається; [и], що походить з и та ы — літерою ы (літера и не вживається); Літера ѣ вживається не етимологічно, а для позначення [je], ['е]; [jo], ['о] передаються диграфом iô; звук [g] («ґ») — сполученням кг; закінчення дієслів -ться, -шся передаються згідно з вимовою як -цьця, -сся; Зберігається літера ъ — наприкінці слів та як розділовий знак. Зберігається літера ѳ — для запису деяких слів грецького походження. Пояснено, що її слід читати як буквосполучення «хвт»
Використання Правопис Павловського підтримали (з деякими змінами) в своїх творах Г. Квітка-Основ'яненко та П. Гулак-Артемовський.
Примітки
Посилання Грамматика малороссійскаго нарѣчія (1818) ГРАММАТИКА МАЛОРОССІЙСКАГО НАРѢЧІЯ, или Грамматическое показаніе существеннѣйшихъ отличій, отдалившихъ Малороссійское нарѣчіе отъ чистаго Россійскаго языка, сопровождаемое разными по сему предмѣту замѣчаніями и сочинѣніями. ІЗБОРНИК.