Андре Діррелл

Андре Діррелл (; 7 вересня 1983, Флінт, Мічиган, США) — американський професійний боксер другої середньої ваги, бронзовий призер олімпійських ігор 2004 року. Старший брат чемпіона світу з боксу Ентоні Діррелла.

Аматорська кар'єра Андре Діррелл і його молодший брат Ентоні почали займатися боксом, коли навчалися у початковій школі у своєму рідному місті Флінт, Мічиган. Братів тренував їхній дід Леон Лоусон-старший.

Андре зумів стати чемпіоном Америки у 2003 році в середній вазі. Також взяв участь в Панамериканських іграх 2003 року: Програв Йорданісу Деспан (Куба) — 20-21

Кваліфікувався на Олімпійські ігри 2004 року після перемоги на Першому американському кваліфікаційному турнірі, що проходив у Тіхуані.

На Олімпійських іграх зумів стати бронзовим призером у середній ваговій категорії: Переміг Ха Дабатеер (Китай) — 25–18 Переміг Набіля Касселя (Алжир) — RSC 2 Переміг Йорданіса Деспан (Куба) — 21–20 Програв Геннадію Головкіну (Казахстан) — 18–23

Рекорд Діррела на аматорському ринзі — 210–26.

Професійна кар'єра Після вдалої любительської кар'єри Діррелл вирішив перейти у професіонали, виступаючи у другій середній вазі. Його дебют відбувся 27 січня 2005 року, нокаутувавши Карлоса Джонсона. Перший регіональний титул (WBO—NABO) він здобув 1 листопада 2008 року, здолавши Віктора Оганова.

Участь у Super Six World Boxing Classic

Андре Діррелл був одним із шести боксерів, який взяв участі у турнірі, організованому каналом «Showtime», Super Six World Boxing Classic. Окрім нього там змагалися: Артур Абрахам, Карл Фроч, Міккель Кесслер, Андре Ворд та Джермейн Тейлор.

Першим суперником американця на груповому етапі став британець Карл Фроч. Бій відбувся у Великій Британії у місті Ноттінгем. На кону стояв титул чемпіона WBC, що на момент бою належав Фрочу. Поєдинок пройшов усю дистанцію та завершився перемогою Фроча спірним рішенням суддів. У двох суддів був рахунок 115-112 на користь Фроча, у ще одного 114-113 на користь Діррелла. Таким чином американець зазнав першої поразки у кар'єрі.

Діррелл продовжив змагатися у турнірі та зустрівся із непереможним боксером Артуром Абрахамом у наступному поєдинку. Спершу їхня зустріч мала відбутися 6 березня у Каліфорнії, але через травму Діррелла бій було перенесено на 27 березня у рідний штат американця Мічиган. Сам бій пройшов із перевагою американця у першій половині. У 4 раунді він відправив суперника у нокдаун. Після 10 раунду він впевнено лідирував на записках суддів 97-92, 98-91, та 97-92. Абрахам намагався перехопити ініціативу, але в 11 рауді він завдав удару по голові Діррелла, який послизнувся та падав. Американець опинився у нокауті та довго лежав, тримаючись за голову. Бій було зупинено, а рефері ухвалив рішення дискваліфікувати Абрахама. Таким чином Діррелл став переможцем.

Наступним суперником Андре мав стати непереможний американець Андре Ворд, але він вирішив знятися з турніру у зв'язку із нейрологічними травмами.

Подальша кар'єра

Андре Діррелл взяв перерив на лікування, який тривав 21 місяць. До рингу спортсмен повернувся 30 грудня 2011 року, здолавши у другому раунді Дерріла Каннінгема. У наступних чотирьох поєдинках він здолав Майкла Гбенгу, Владіна Біосса, Ніка Брінсона та Дерека Едвардса.

Завдяки перемогам Діррелл зумів суттєво піднятися у рейтингах. Спортсмен ішов по лінії IBF та зумів добитися поєдинку за вакантний титул цієї організації. Його суперником став олімпійський чемпіон 2008 року, британець Джеймс Дегейл, а сам бій відбувся 23 травня 2015 року в Бостоні. Вже в другому раунді Діррелл зумів зробити своєму супернику розсічення над правим оком, але до кінця раунду він двічі відправлявся у нокдаун. У 6 раунді отримав розсічення над правим оком. Американець намагався вирівняти хід поєдинку, але зробити це йому не вдалося. Одноголосним рішенням суддів перемогу одержав Джеймс Дегейл. Результати суддівських записок: 114-112, 114-112 та 117-109. Таким чином Діррелл зазнав другої поразки у кар'єрі у своїй другій титульній спробі.

У 2016 році повернувся перемогою над Блейком Карапелло. 20 травня 2017 року отримав можливість поборотися за вакантний титул «тимчасового» чемпіона IBF. Його суперником став венесуелець Хосе Узкатегі. Американець зумів завоювати титул у зв'язку із дискваліфікацією суперника після 8 раунду. Через рік, 3 березня 2018 року, між ними відбувся реванш. У ньому Діррелл зазнав поразки, відмовившись продовжити поєдинок після 8 раунду. На момент зупинки бою Узкатегі лідирував на записках суддів: 78-74, 79-73, 77-75.

Таблиця боїв {| class="wikitable collapsible " style="font-size: 85%" |- | align="center" colspan="8" |29 Перемог (19 нокаутом, 10 за рішенням суддів), 3 Поразки (1 нокаутом, 2 за рішенням суддів) |- | align="center" style=" background: #e3e3e3" width="60px"|Результат| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="50px"|Рекорд| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="200px"|Суперник| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="35px"|Спосіб| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="40px"|Раунд, час| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="125px"|Дата| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="200px"|Місце проведення| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="360px"|Примітки''' |-align=center |Перемога |29–3 |align=left|

|align=left| |align=left|

Посилання

Андре Діррелл

Źródło i licencja