Антоніо Тарвер

Антоніо Деон Тарвер (; 21 листопада 1968, Орландо, Флорида, США) — колишній американський боксер-професіонал, який виступав у напівважкій, першій важкій та важкій вагових категоріях. Чемпіон світу за версіями WBC (2003, 2004), IBF (2003, 2008), WBA (2004), IBO (2004, 2005—2006, 2007—2008) в напівважкій вазі та IBO (2011—2012) у першій важкій вазі. Під час любительської кар'єри став бронзовим призером Олімпійських ігор 1996 року, а також чемпіоном світу та Панамериканських ігор у 1995 році.

Любительська кар'єра Чемпіон США у напівважкій вазі 1993 та 1995 року Чемпіон турніру Золоті рукавички 1994 року Чемпіон Панамериканських ігор 1995 року

Чемпіонат світу 1995 1/8 фіналу. Переміг Мілорада Гайовича (Югославія) — 6-6 1/4 фіналу. Переміг П'єтро Ауріно (Італія) — 7-7 1/2 фіналу. Переміг Василя Жирова (Казахстан) — 9-6 Фінал. Переміг Дихосвані Вегу (Куба) — 7-3

Олімпійські ігри 1996 1/16 фіналу. Переміг Дмитра Виборнова (Росія) — 5-2 1/8 фіналу. Переміг Девіда Коваха (Сьєрра-Леоне) — RSC 1 (2:43) 1/4 фіналу. Переміг Енріке Флореса (Мексика) — RSC 3 (1:54) 1/2 фіналу. Програв Василю Жирову (Казахстан) — 9-15

Професійна кар'єра Початок кар'єри

Антоніо Тарвер почав свою професійну кар'єру в 1997 році у віці 28-ми років. Протягом перших трьох років він здобув 16 перемог, з яких 14 були нокаутом.

23 червня 2000 року зустрівся із непереможним американцем Еріком Гартінгом (18-0-1) у бою за статус обов'язкового претендента на титул чемпіона IBF. Гартінг впевнено перебоксував суперника, завдавши йому першої поразки у кар'єрі.

Тарвер після цього одержав дві впевнені перемоги та 25 січня 2002 року зустрівся з колишнім чемпіоном світу Реджі Джонсоном за регіональні титули чемпіона NABF та USBF. Йому вдалося одержати перемогу спірним рішенням суддів та отримати можливість взяти реванш у Еріка Гартінга. Реванш відбувся 20 липня 2002 року. На початку поєдинку Гартінг мав перевагу, але згодом почав її втрачати. У 4 раунді Тарвер вперше відправив суперника у нокдаун. У наступному раунді після ще кількох нокдаунів рефері ухвалив рішення зупинити бій на користь Тарвера.

Чемпіон світу в напівважкій вазі

Вдалі виступи дали можливість Тарверу вперше стати претендентом на чемпіонські титули. 25 квітня 2003 року він зустрівся із колишнім чемпіоном світу Монтеллом Гріффіном за вакантні титули чемпіона за версіями WBC та IBF, які звільнив Рой Джонс. Поєдинок почався із нокдауну від Тарвера у 1 раунді, який контролював бій протягом кожного раунду, завершивши його ще одним нокдауном у 12 раунді. Тарвер став чемпіоном одноголосним рішенням суддів.

Бої проти Роя Джонса

Рой Джонс після чемпіонства у важкій вазі вирішив повернутися у напівважку вагову категорію та повернути титули чемпіона, які він був змушений звільнити. Боксери домовилися про поєдинок за титули чемпіона WBC, IBF, WBA (Super), IBO та журналу The Ring, але за тиждень до їхнього двобою Тарвер був змушений звільнити титул чемпіона IBF через неможливість провести обов'язковий захист.

Сам поєдинок відбувся 8 листопада 2003 року. Рой Джонс підійшов до нього дещо ослабленим через скидання зайвої ваги, щоб вписатися у ліміт вагової категорії. Антоніо Тарвер протягом бою виглядав краще ніж багато експертів очікувало. Він викинув більшу кількість ударів, але Джонс був влучнішим. Бій пройшов усю дистанцію а перемогу спірним рішенням суддів одержав Рой Джонс. На записках суддів був рахунок: 114—114, 117—111, 116—112. Після бою багато людей вважало, що Тарвер зробив достатньо для перемоги, а результат поєдинку визнали дуже спірним.

Рой Джонс анонсував, що цей поєдинок був останнім для нього у напівважкій вазі. В його планах була зустріч із Майком Тайсоном, але оскільки організувати цей бій не вдалося, Джонс вирішив дати реванш Тарверу. Він відбувся 15 травня 2004 року. Поєдинок почався із впевненого 1 раунду від Джонса. У 2 раунді він намагався розвинути перевагу, але після правого прямого, Тарвер впіймав його на контратаці лівим боковим, відправивши у нокаут. Джонс намагався підвестися, але рефері Джей Наді вирішив зупинити бій. Таким чином Тарвер взяв реванш та повернув собі чемпіонські титули.

Таблиця боїв {| class="wikitable collapsible " style="font-size: 85%" |- | align="center" colspan="8" |31 Перемога (22 нокаутом, 9 за рішенням суддів), 6 Поразок (0 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 1 Нічия|- | align="center" style=" background: #e3e3e3" width="60px"|Результат| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="50px"|Рекорд| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="200px"|Суперник| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="35px"|Спосіб| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="40px"|Раунд, час| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="125px"|Дата| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="200px"|Місце проведення| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="360px"|Примітки''' |-align=center |style="background:#abcdef;"|Нічия | |align=left| Стів Каннінгем

|align=left| |align=left|

Примітки

Посилання

Антоніо Тарвер

Źródło i licencja