Кустаа Вілкуна ( 26 жовтня 1902, Нівала, Велике князівство Фінляндське — 6 квітня 1980, Кіркконуммі, Фінляндія) — фінський етнограф, етнолог, лінгвіст, історик, політик, громадський і державний діяч. Доктор філософії (1936), професор фінно-угорської етнології Гельсінського університету (з 1950). Член Фінської Академії наук (1959).
Життєпис Міністр освіти Фінляндії, член Фінської Академії наук, голова Державної розвідувальної служби Фінляндії.
До 1927 вивчав фінську філологію в Гельсінському університеті. Входив до Карельського академічного товариства.
Викладав у альма-матер. Професор.
У роки Другої світової війни Вілкуна обіймав посаду начальника розвідувальної та інформаційної інспекції в (1939 — 1943), у 1943 — 1944 — очолював Державну розвідувальну службу.
Член партії Фінляндський центр.
Міністр освіти в кабінеті Рейно Куускоскі (1958).
Був тісно пов'язаний з президентом Урго Кекконеном, йому навіть приписували роль сірого кардинала Кекконена.
Похований на цвинтарі Кулосаарі в Гельсінкі.
Наукова діяльність Досліджував сільське господарство та історію матеріальної культури фінів, а також їхні народні традиції та обряди, народний календар, давні форми общинної організації та ін.
Вибрані праці Varsinaissuomalaisten kansanomaisesta taloudesta, Hels., 1935; Työ ja ilonpito, Hels., 1946; Vuotuinen ajantieto, Hels., 1950; Kainuu - Kvenland, Hels., 1957; Die Volkstümliche Arbeitsfeste in Finnland, Hels., 1963; Studien über alte finnische Gemeinschaftsformen. «Finnisch-ugrische Forxhungen», v. 36, Н. 1, Hels., 1966.
Примітки
Література Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
Посилання Kustaa Vilkuna