Вест Фе́лікс Ві́ктор (; 3 вересня 1846, Віравє, Угорське королівство, Австрійська імперія — 18 січня 1946, Кленчани, Новосондецький повіт, Малопольське воєводство, Польща) — польський книговидавець, власник книгарні й друкарні у місті Броди.

Життєпис Народився 3 вересня 1846 року у Віравє, Угорське королівство, Австрійська імперія (нині — місто Вирава у Словаччині, на кордоні з Польщею).

Закінчив реальний ліцей у Самборі. Книгарську працю розпочав 1863 року у самбірській книгарні Яна Розенгейма, а наступного року продовжив працю у бродівській філії цієї книгарні. У 1871—1873 роках практикував книгарську справу у відомого львівського книгаря Кароля Вільда. Наступні два роки виконував обов'язки керівника Бродівської книгарні Розенгейма. У 1875—1878 роках знову працював у книгарні Вільда. На початку 1878 року повернувся до Бродів на постійно і одружився з дочкою Розенгейма — Фелісією. У 1882 році Фелікс Вест перейняв від тестя книгарню при вулиці Золотій, а 1888 року також й друкарню. Протягом 1888—1914 років видав понад 600 друків з різних галузей людських знань. Це література та літературна критика, історія й філософія, теологія й право, мистецтво та ветеринарна справа, а також різного роду звіти, брошури, календарі, поштові листівки тощо. Філії бродівської книгарні були у Львові, Кракові й Нью-Йорку.

Вест був автором ряду книжкових серій, які отримали високу оцінку критиків. Найвідоміша з них — «Найважливіші твори польських й іноземних письменників». В цій серії вийшли твори польських та світових класиків: Байрона, Шекспіра, Шиллера, Мольєра, Гоголя, Адама Міцкевича, Коженьовського, Словацького, Красінського, Крашевського, також Еврипіда, Арістофана, Демосфена. Видавництво Веста започаткувало художнє опрацювання твору (історія, ідея, критика, характеристики персонажів твору). Цю форму згодом використала Польська бібліотека Народова. Веста називають ще «Нестором» польського книгарства.

У 1904—1914 роках Фелікс Вест брав участь в книжкових виставках у Львові, Познані, Кракові, Вільні. Бродівська книжка виставлялася й на міжнародних конкурсах. Так, у 1907 році Фелікса Веста відзначено золотою медаллюZbigniew Kościów Brodzkie zeszyty biograficzne: nr 1… — S. 50..

Крім професійної діяльності Фелікс Вест брав активну участь в громадському житті не лише Бродів, де він мешкав до 1944 року на вул. Золотій, 11, але й Золочева, Львова. Він був заслуженим членом та головою польського товариства ремісників «Гвязда», заснував Польське гімнастичне товариство «Сокіл», був співзасновником Товариства народної школи, товариств «Молодь польська» та Товариства сирітських осередків. Фелікс Вест був ініціатором та секретарем комітету побудови пам'ятника польському драматургу Юзефу Коженьовському у Бродах, а також тривалий час був членом міської ради та радником Торгово-промислової палати у Бродах.

На час першої світової війни робота друкарні зупинилася, а книгарня діяла до 1939 року. За заслуги у книгарській справі Фелікс Вест нагороджений: у 1933 році — Срібним Хрестом Заслуги, а 1935 року — Золотим Хрестом ЗаслугиZbigniew Kościów Brodzkie zeszyty biograficzne: nr 1… — S. 51..

1944 року, під час примусової евакуації, Фелікс Вест переїхав до польського міста Новий Сонч. Помер 18 січня 1946 року в селі Кленчани, Новосондецького повіту, Малопольське воєводство та похований у Новому Сончі.

Вшанування У 1938 році на честь Фелікса Веста була названа вулиця у Бродах (нинішня вулиця Стефаника). Таким чином магістрат вшанував його значний вклад у розвиток міста, 75-річний ювілей його професійної діяльності та надання йому титулу почесного громадянина міста Броди.

Примітки

Література

Zbigniew Kościów Brodzkie zeszyty biograficzne: nr 1. — Wisla, 2002. — S. 49—52.

Посилання