Макс Ільгнер (; 28 червня 1899, Бібесгайм-ам-Райн — 28 березня 1966, Шветцинген) — німецький підприємець, один із керівників концерну I.G. Farben, доктор наук (1923).

Біографія Син голови секретаріату BASF, племінник Германа Шміца. В 1913 році вступив у Головний кадетський корпус Берліна-Ліхтерфельда. В 1918 році брав участь у боях Першої світової війни. В 1919 році почав вивчати хімію, економіку, металургію і право в Шарлоттенбурзі і Франкфурті-на-Майні, паралельно пройшов комерційне і банківське навчання. В 1923-24 роках працював у Стокгольмі. В 1924 році став керівником відділу закупок компанії Cassella Farbwerke Mainkur, згодом — її директором. В 1925 році компанія стала частиною I.G. Farben. З 1926 року — уповноважений підписант I.G. Farben. З 1933 року — член так званого F-гуртка. З 1934 року — директор аміачного заводу в Мерзебурзі і представник I.G. Farben. В 1935-36 роках — заступник голови Центральноєвропейського економічного дня. З 1938 року — дійсний член правління I.G. Farben. В 1937 році вступив у НСДАП і Німецький робітничий фронт.

З 1939 року — директор заводу з виробництва буни в Шкопау. Під час Другої світової війни був членом ряду контрольних і адміністративних рад, включаючи підконтрольні Імперському міністерству економіки «Південно-східний комітет Імперської промислової групи» і «Імперську робочу групу з економічних питань». Як голова центрального фінансового управління I.G. Farben здійснював зв'язок із рядом підприємств, а також брав участь у фінансовому використанні підприємств на окупованих територіях. В 1945 році заарештований американськими військами. На Нюрнберзькому процесі у справі I.G. Farben був визнаний винним у «грабунку і крадіжках» і засуджений до 3 років ув'язнення.

Після звільнення в 1948 році очолив відновлення Еспелькампа від імені Німецької євангельської церкви і Вестфальської земельної церкви. В 1952 році заснував Міжнародне товариство християнського розвитку. В 1955 році очолив шведсько-голландську хімічну компанію. В 1961 році вийшов на пенсію.

Сім'я В 1920-х роках одружився із шведкою. В шлюбі народились 3 дітей.

Вшанування пам'яті В Еспелькампі є вулиця, названа на честь Ільгнера.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу Медаль «За відвагу» (Гессен) Почесний хрест ветерана війни з мечами Лідер воєнної економіки (1938)

Література

Jürgen Herrlein: Corpsliste – Verzeichnis der Mitglieder des Corps Austria 1861–2001. Frankfurt am Main 2001, lfd. Nr. 328. Hermann Weiß (Hrsg.): Biographisches Lexikon zum Dritten Reich. 1998, S. 22. Tilo Frhr. von Wilmowsky: Rückblickend möchte ich sagen … An der Schwelle des 150jährigen Krupp-Jubiläums. Stalling, Oldenburg 1961, S. 192. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Aktualisierte 2. Auflage. Fischer, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8. Jens Ulrich Heine: Verstand & Schicksal. Die Männer der I.G. Farbenindustrie A.G. (1925–1945) in 161 Kurzbiographien. Verlag Chemie, Weinheim 1990, ISBN 3-527-28144-4.

Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Примітки