Пульсаці́йна гіпо́теза (, ; ) — концепція, яка допускає існування глобальних епох стиснення і розширення Землі і на цій основі пояснює явища магматизму, трансгресії та регресії Світового океану, складчастість, закладення і замикання геосинкліналей.
Вперше запропонована німецьким ученим Ротплецем у 1902. Повніше обґрунтування гіпотеза одержала в працях американського вченого В. Г. Бухера, російських учених М. Усова та В. Обручева.
Див. також Геологія Землі Тектонічні гіпотези Гіпотеза розширення Землі Нова глобальна тектоніка
Література