Соловцов Валерій Михайлович (рос. Соловцов, Валерий Михайлович (1904-1977) — радянський актор і режисер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1964). Лауреат двох Сталінських премій (1941, 1943). Член ВКП (б) з 1939 року.
Біографія Народився 28 січня 1904 року в селі с.Данилівка, Область Війська Донського, . У 1926 році закінчив Інститут екранного мистецтва в Ленінграді. Під час навчання почав зніматися в кіно. З 1924 року актор студії Ф. М. Ермлера. З 1937 року працював у документальному кіно. З 1967 року був на адміністративній роботі (очолював ЛСДФ). Помер 29 листопада 1977 року в Ленінграді, похований на Південному кладовищі.
Донька — режисер Соловцова Марія Валеріївна.
Нагороди Сталінська премія другого ступеня (1941) — за фільм «Лінія Маннергейма» (1940) Сталінська премія першого ступеня (1943) — за фільм «Ленінград у боротьбі» (1942) заслужений діяч мистецтв РРФСР (1964). орден Вітчизняної війни I ступеня (24.02.1945) орден Червоної Зірки (14.04.1944) медаль «За оборону Ленінграда»
Фільмографія
Режисерські роботи 1940 — Лінія Маннергейма 1942 — Мсті, боєць ! 1943 — Ленінград у боротьбі 1944 — велика перемога під Ленінградом (з Н. Комарцевим і п. Палеєм) 1953 — на зимовому стадіоні 1954 — Подвиг Ленінграда (з Є. Ю. Учителем) 1955 — перебування англійських кораблів в Ленінграді 1962 — однополчани 1965 — 900 незабутніх днів
Сценарії до фільмів 1943 — Ленінград у боротьбі
Акторські роботи 1924 — Червоні Партизани 1926 — діти бурі — Бистров 1926 — «Катька — паперовий ранет» — Сьомка джгут 1927 — «Будинок в заметах» — спекулянт 1927 — «Паризький швець» — Андрій 1928 — «Два броньовики» — матрос 1929 — «Заколот» — Вінчецький 1929 — «Уламок імперії» — культпрацівник 1932 — «Серце Соломона» — голова комуни 1934 — «Секрет фірми» — секретар укома 1935 — «Три товариші» — Губенко 1935 — «Скарб загиблого корабля» — слідчий 1936 — «Воротар» — Бухвостов, капітан футбольної команди «Гідраер» 1937 — «Волочаєвські дні» — епізод
Примітки
Посилання Валерій Соловцов-фільми-Кінопошук