Більче́ — село в Україні у Боремельській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 218 осіб.
У селі народився український літературний класик Валер'ян Поліщук.
Географія Селом тече струмок Ставок і впадає у річку Стир. СелоПриродно-заповідний фонд Рівненської області / Під редакцією Ю. М. Грищенка.-Рівне: Волинські обереги, 2008.-216 с.
Історія
Археологічні знахідки Під час археологічних розкопок на околиці села були відкриті давні поселення. Одне знаходиться на високому лівому березі р. Стир в урочищі «Підкрасне», за 2 км на північний схід від села. Знахідки датуються вченими різними періодами — кінцем ІІІ — початком IV тис. до н. е., ІІ-ІІІ ст., ХІ-ХІІІ ст. Ці знахідки свідчать про активне життя на території Більче в стародавній період, про потужні торговельні зв'язки Конопля В. М. Рятувальні розкопки поблизу Млинова на Волині. — Археологія, 1978 р..
За 0,5 км на північ від села та трьох мисах лівого берега р. Стир є багатошарове поселення комарівської і черняхівської культур та давньоруського часу, площею близько 70×350 м, виявлене розвідкою В. М. Коноплі у 1977 р. В околицях села була знайдена посудина могилянської групи періоду раннього заліза Ивановский В. И., Конопля В. М., Мацкевой Л. Г. Работы Волынской экспедиции. — «Археологические открытия 1986 г.», М., 1987 г..
Під час розкопок поблизу села виявили городище, датоване орієнтовно Х-ХІІІ ст. Поселення було оточене з чотирьох сторін валом, від якого збереглись залишки. Вивчене воно недостатньо на даний час.
XVI ст. В акті 1545 р., автором якого був Лев Іпатій, Больча, а також Кольнятичі, Ставрів, Перекладовичі, вказані як просілки поселення сусіднього під назвою Красне: сєло Ксєло Красноє с присєльки Больчє, Кальнятичи, Ставровь, Пєрєкладови
чи гсдрь єго млсть старьш даль Василью Еньковиан н.рж"а"ньє
XVIII ст. Є історичні дані, що в кінці XVIII ст. пан Загорський збудував свою резиденцію — просторий палац, оточений паркомЦимбалюк Є. П. Млинівщина: Погляд у минуле. — Рівне: Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1991.-30 с.. Детальна історія села 18-20 ст., фото палацу, прибудинкових приміщень, оранжереї — тут
XIX ст.
У XIX ст. село нараховувало 28 дворів, 226 мешканців, було досить компактним, на протилежному березі р. Стир знаходились хутори. Була православна церква, постоялий будинок.
У 1906 році село Боремельської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 10. Дворів 32, мешканців 249.
В середині 30-х років XX ст. в селі був 71 двір.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 251 особа.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Боремельської сільської громади Демидівського району.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Демидівського району, село увійшло до складу Дубенського району.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,60 % російська 0,40 %
Культура В селі діє початкова школаhttp://demidvo.at.ua/index/pochatkova_osvita/0-337 Початкова освіта.
Окраса села — Дмитрівська церква 1701 року.
Видатні люди Валер'ян Львович Поліщук (1897—1937) Казмірук Аполлінарія Лаврентіївна (1936—2017)
Примітки