«Майор Вихор» (рос.«Майор Вихрь») — радянський трисерійний художній фільм, знятий в 1967 році режисером Євгеном Ташковим за однойменним романом Юліана Семенова. Фільм знімався у Львові.
Сюжет До окупованого Кракова радянським командуванням закидається спеціальна група, її члени знають один одного за псевдонімами: «Вихор», «Коля» і «Аня». Її завдання — не допустити підготовлюваного німцями вибуху міста (в рамках особливої програми знищення осередків слов'янської культури). Викид групи проходить невдало, всі приземляються порізно. Командир групи Вихор захоплений гестапо, знайдений також і його парашут. Радистка Аня приходить на конспіративну квартиру, не знаючи, що її господар «Муха» давно перевербований абвером. Тільки адаптація Колі проходить успішно. Вихор на допиті розповідає неправдиву легенду про себе — він стратегічний розвідник ГРУ, закинутий одним, на Краківському ринку в певні години його чекає агент-зв'язковий. Німці виводять Вихора в місто, щоб перевірити його свідчення. У ринковій штовханині Вихру вдається втекти. Зустрівшись з польськими підпільниками, він ліквідує «Муху», зірвавши тим самим неминучий арешт Ані та інших. Проте під час першого ж сеансу зв'язку Аню пеленгують і заарештовують.
Полковник абверу Берг проводить спільну з гестапо операцію з вербування Ані для подальшої радіогри. Він каже радистці, що готовий співпрацювати з радянською розвідкою і передавати цінні відомості. Йому майже вдається переконати Аню у своїй щирості. Однак, після арешту свого шефа адмірала Канаріса в зв'язку зі змовою 20 липня, полковник Берг приймає рішення вже всерйоз піти на контакт з радянською розвідкою. Він зустрічається з Вихром і організовує втечу Ані. Від Берга група Вихора отримує інформацію щодо конкретних організаторів вибуху Кракова.
Спроба впливати на головного виконавця акції — есесівського офіцера Лібо — провалюється. Зате вдається викрасти полковника інженерних військ Крауха, який керував мінуванням Кракова, і змусити його видати схему кабельної мережі. В останні години перед руйнуванням міста Вихор і польські підпільники знаходять головний кабель мінної системи, підривають його і обороняють місце підриву до приходу радянських військ. Весь загін разом з Вихром і Анею гине за хвилину до появи радянських танків. У живих залишається тільки Коля — Вихор доручив йому переправити Крауха за лінію фронту.
У ролях
Вадим Бероєв — майор «Вихор» Анастасія Вознесенська — Аня Віктор Павлов — Коля Олександр Ширвіндт — Юзеф Євген Тетерін — «Сивий» Людмила Давидова — Крися Ігор Ясулович — Аппель Євген Буренков — полковник Бородін Юрій Волинцев — Швальб Володимир Кенігсон — Трауб Владислав Стржельчик — полковник абверу Берг Євген Кузнєцов — шеф СД Фрідріх-Вільгельм Крюгер Володимир Гусєв — «Муха» Олег Голубицький — перекладач Георгій Шевцов — Штромберг Костянтин Желдін — гестапівець у цивільному Борис Бібіков — генерал Нойбут Володимир Осенєв — полковник-інженер Краух Пеетер Кард — оберштурмфюрер Лібо (озвучував Володимир Дружников) Володимир Піцек — перукар Сергій Голованов — Біргоф Валентин Голубенко — співробітник гестапо, який супроводжує «Вихора» на ринку Валентина Шарикіна — дівчина, танцююча в ресторані Олександра Денисова — стара полька Артур Ніщонкін — підставний на ринку Валентин Кулик — офіцер СС, який здійснює вибух міста Хайнц Браун — німецький офіцер в перукарні Алевтина Рум'янцева — офіціантка Віктор Філіппов — партизан
Знімальна група
Автор сценарію: Юліан Семенов Постановка: Євген Ташков Режисери: А. Кузнецов, Б. Трофімов Головний оператор: Петро Терпсіхоров Оператор: П. Кузнецов Художники: Вадим Кислих, Лев Семенов Композитор: Андрій Ешпай Автор текстів пісень: Леонід Дербеньов Військові консультанти: Ілля Виноградов, Хайнц Браун Звукооператор: Олександр Рябов Диригент: Емін Хачатурян
Посилання