Білаші́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковувалося Бережницькій сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
Населення становить 25 осіб (2011).
На даний момент населення складає 15 осіб.
Назва Польською мовою згадується як Białasze.
Географія Площа села — 0,08 км².
Історія Село вперше згадується 1620 року.
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки. У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році колонія Білаші входила до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби. Загалом встановлено 2 жителів Білашів, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 1 загинув, 1 був репресований.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,87 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 2,32 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,48 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 96 мбер, з якої: зовнішнього — 24 мбер, загальна від радіонуклідів — 72 мбер (з них Cs — 61 мбер).
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.
Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 25 осіб. Густота населення — 425 особи/км².
Станом на 10 вересня 1921 року в колонії налічувалося 8 будинків та 56 мешканців, з них: 32 чоловіки та 24 жінки; усі 56 жителів були православними та українцями (русинами).
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 50 осіб, з яких 26 чоловіків та 24 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкав 41 житель, з них 7 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 33 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 4 0 4 18-39 1 0 1 40-59 3 5 8 60+ 6 6 12 Разом 14 11 25
Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 25 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 3 12 2 8 5 20 8 33 11 45 19 79
+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 25 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 98 20 103 21 201 41 2 0 3 1 5 1
Політика
Органи влади До 2020 року місцеві органи влади були представлені Бережницькою сільською радою.
Вибори Село входить до виборчого округу № 155. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 23 особи.
Примітки
Коментарі
Джерела
Офіційні дані та нормативно-правові акти
Мапи
Посилання