Фредегардус Якобус Йозефус «Єф» ван де Віле (; 20 липня 1903, Брюгге — 4 вересня 1979, Брюгге) — фламандський націоналіст пронацистського напрямку, штурмбанфюрер СС.
Біографія Син мера Дерне. Під час навчання в університеті почав писали романи. В 1936 році здобув ступінь доктора філософії і філології і став викладачем. В тому ж році приєднався до фламандських націоналістів і заснував Німецько-фламандське робітниче товариство (De Vlag), яке відкололось від Фламандського національного союзу. Ван де Віле був палким прихильником «Великогерманської імперії», частиною якої мала стати Фландрія. З початком Другої світової війни бельгійський уряд тимчасово призупинив діяльність De Vlag. Після Бельгійської кампанії товариство відновило свою діяльність і співпрацювало з німецькою адміністрацією. З початком німецько-радянської війни разом із багатьма членами De Vlag вступив у війська СС. В серпні 1944 року, коли союзники вступили в Бельгію, втік в Німеччину і сформував Фламандське земельне керівництво — «уряд у вигнанні райхсгау Фландрія». Після війни пішов у підпілля в Німеччині. В грудні 1945 року бельгійський суд заочно засудив його до страти. В травні 1946 року заарештований і переданий бельгійській владі. В листопаді 1946 року страту замінили на довічне ув'язнення. В 1963 році звільнений. Спочатку працював перекладачем німецької компанії в Бельгії, потім переїхав в Нідерланди. Останні кілька років життя прожив у Бельгії.
Примітки
Див. також Леон Дегрель Раймонд Толленер
Література Bernhard R. Kroener, Rolf-Dieter Müller, Hans Umbreit, Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. Organisation und Mobilisierung des deutschen Machtbereichs, Stuttgart 1988, S. 335 Paul Huybrechts, Hugo's heilige vuur. De intieme biografie van de jonge Hugo Schiltz, Antwerpen 2009.