Жа́день — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області. Розташоване за 28 км від Дубровиці, за 10 км від залізничної станції Удрицьк. Населення становило 997 осіб (2011 рік).
Назва Польською мовою згадується як Żadeń, російською — як Жаденъ, давньоруською градъ Жадьнъ; «ко граду Жадну» (1240), Жаденъ (1890), Żadan (1895), Zadeń (1915), Жадень (1946). Найдавніші фіксації ойконіма свідчать про його утворення способом субстантивації та онімізації давньоруського жадьнъ «бажаний, жаданий; жадний»; у сучасній українській мові слово жадний, крім давнього «бажаючий, спраглий», розвинуло негативне значення «скупий», «голодний». Палаталізація кінц. приголосного відбулася відн. пізно за аналогією до посесивів на *-уь.
Географія Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».
Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 617 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм. Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.
Пам'ятки природи Урочище «Жаденське» — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 0,6 га, розташована в селі.
Історія
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році село Жадень разом з хуторами Хочин, Хочин Миляцький, Баранець та Висока Заросля належало до громади Жадень гміни Висоцьк Поліського воєводства.
З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН. За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1942 року німці спалили Жадень, але населення про це було попередньо попереджене. У роки війни поблизу села загинув житель Жаденя, учасник українського націоналістичного підпілля Жакунець Василь ( 1927).
Після повторного встановлення радянської влади серед учнів села почала вестися радянська пропаганда:
У 1947 році село Жадень разом з хутором Гірне підпорядковувалося Жаденській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,46 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 8,45 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,71 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 310 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 291 мбер (з них Cs — 280 мбер).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.
Населення
Станом на 1859 рік, у Жадень налічувалося 18 дворів та 202 жителів (101 чоловік і 101 жінка), з них 199 православних і 3 євреїв. Станом на 1906 рік у селі було 65 дворів та мешкала 471 особа.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 106 будинків та 803 мешканці, з них: 429 чоловіків та 374 жінки; 768 православних та 35 юдеїв; 795 поляків, 5 українців, 1 білорус та 2 особи іншої національності.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 935 осіб, з яких 450 чоловіків та 485 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 938 жителів, з них 295 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 963 особи. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 997 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська97399.29%білоруська50.51%російська20.20%Усього980100%
Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 176 155 331 18-39 156 163 319 40-59 103 74 177 60+ 65 105 170 Разом 500 497 997
Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 997 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 208 20 217 21 425 42 93 9 151 15 244 24
+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 997 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 45 5 66 7 111 11 163 16 151 15 314 32
+ Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік) Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері 642 337 267 1 2 82 21 12 19 60 227 9 - 3
Політика
Органи влади Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.
Вибори Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560263. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 656 осіб.
Культура У селі працює Жаденський сільський клуб на 85 місць. Діє Жаденська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 13 877 книг та яка має 16 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.
Релігія
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці села Удрицьк Ровенського повіту, яка з 1840-х років діяла як православна.
Список конфесійних громад станом на 2011 рік: Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела Релігійна громада Свято-Дмитріївської парафії Сарненської єпархії УПЦ УПЦ (МП) 27 лютого 1995 100 Церква Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 29 жовтня 1991 70 Молитовний будинок — православні, — протестантські.
Освіта У селі діє Жаденська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 190 учнів (із 200 розрахованих) та викладало 15 учителів.
Інфраструктура Наявне відділення поштового зв'язку.
Відомі люди Легкий Анатолій Євгенович — воїн-афганець, кавалер ордена Червоної Зірки (посмертно).«Салам, бача…» Кошин Сергій Мефодійович — український політик. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина». Перепелиця Руслан Миколайович (1979—2023) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
Примітки
Коментарі
Джерела
Книги
Офіційні дані та нормативно-правові акти
Мапи
Література
Посилання
wikimapia Жадень Список населених пунктів України, Рівненська область . Жадень (карта) . Історична довідка про село Жадень матеріал сайту Миляцької об'єднаної територіальної громади.