Кри́виця — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковувалося Трипутнянській сільській раді. з центром у селі Трипутня. Населення становить 220 осіб (2011).
Назва Польською мовою згадується як Krzywica.
Географія Площа села — 0,38 км².
Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 608 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм. Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,5 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.
Історія
Вперше згадується в роздільному записі княгині Марії Юріївної Гольшанської від 6 жовтня 1580 року, за яким село разом з Дубровицею та низкою інших володінь княгині переходили у власність її дочки, Варвари Козинської, що була одружена з Андрієм Фірлеєм, каштеляном малогоським.
Станом на 1859 рік, Кривиця була , тут діяв цегляний завод. До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали село Залішани та залізнична станція Кривиця.
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. У червні 1943 польські більшовицькі партизани повністю спалили село (близько 80 хат) і вбили 6 мирних мешканців. Загалом встановлено 20 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 6 загинуло, 7 було репресовано.
У 1947 році село Кривиця разом з хутором Цегельня підпорядковувалося Кривицькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,14 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,91 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,23 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 126 мбер (з них Cs — 115 мбер).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.
Населення
Станом на 1859 рік, у Кривиця налічувалося 21 двір та 139 жителів (65 чоловіків і 74 жінок), усі православні.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому лісництві разом налічувалося 56 будинків та 304 мешканців, з них: 139 чоловіків та 165 жінок; 261 православний, 28 юдеїв та 15 римо-католиків; 253 українці, 28 євреїв, 22 поляки та 1 особа іншої національності. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 311 осіб, з яких 154 чоловіки та 157 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 259 жителів, з них 59 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 254 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 220 осіб. Густота населення — 660,53 особи/км².
Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 17 23 40 18-39 36 26 62 40-59 30 31 61 60+ 20 37 57 Разом 103 117 220
Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 220 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 49 22 61 27 110 49 46 20 69 31 115 51
+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 220 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 3 3 2 2 5 5 18 21 14 16 32 37
+ Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік) Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері 190 55 92 - - 15 7 - - 4 12 - - -
Політика
Органи влади До 2020 місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.
Вибори Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560292. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 177 осіб.
Культура У селі працює Кривицький сільський клуб на 80 місць.
Релігія Список конфесійних громад станом на 2023 рік: 13 грудня 2022 року Свято-Троїцька православна громада села була перереєстрована у складі Православної Церкви Україниhttps://opendatabot.ua/c/22581138.
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту, а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.
Освіта У селі діє Кривицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 84 учні (із 160 розрахованих) та викладало 20 учителів.
Інфраструктура Наявне відділення поштового зв'язку.
Примітки
Коментарі
Джерела
Книги
Офіційні дані та нормативно-правові акти
Мапи
Література
Посилання