Кура́ш — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковувалося Соломіївській сільській раді., адміністративним центром якої було село Соломіївка. Населення становить 204 особи (2025).ПАСПОРТ Дубровицької територіальної громади Сарненського району станом на 01.01.2025
Назва Є припущення, що назва села пішла від французького слова Кураж. Польською мовою згадується як Kurasz, російською — як Курашъ.
Географія Доїхати до села можна з Рівного маршрутними автобусами на Дубровицю та Зарічне. Автомобілем по трасі Рівне — Столин.
Площа села — 0,4 км². Поблизу села — річка Горинь. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».
Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 609 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 88 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,7 °C. Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.
Історія
Село вперше згадується 1755 року. До 1917 року село входило до складу Російської імперії. Станом на 1859 рік, у Кураш діяли дерев'яна православна церква і римсько-католицька каплиця. У 1906 році село входило до складу Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Любиковичі Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 27 грудня 1925 року Кураш переданий з гміни Любиковичі до гміни Бережниця. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Кураш.
До часів СРСР село було в віданні польського поміщика, маєток якого стояв на березі річки, після того, як Західна Україна увійшла до складу УРСР, маєток було зруйновано, а на його місці побудовано водну станцію для кораблів.
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 65 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 23 загинуло, 34 було репресовано.
У 1947 році село Кураш разом з хутором Кураш підпорядковувалося Кураській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,18 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,43 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,41 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 107 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 92 мбер (з них Cs — 81 мбер).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.
Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 255 осіб. Густота населення — 795 особи/км².
Станом на 1859 рік, у Кураші налічувалося 42 двори та 311 жителів (146 чоловіків і 165 жінок), з них 295 православних, 11 юдеїв, 5 римо-католиків.
Станом на 1906 рік у селі було 77 дворів та мешкала 521 особа.
Станом на 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому фільварку разом налічувалося 117 будинків та 629 мешканців, з них: 304 чоловіки та 325 жінок; 594 православні, 30 юдеїв та 5 римо-католиків; 616 українців, 12 євреїв та 1 поляк.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 183 чоловіки та 220 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 368 жителів, з них 63 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,69 % російська 0,31 %
Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 18 15 33 18-39 32 24 56 40-59 36 23 59 60+ 48 59 107 Разом 134 121 255
Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 255 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 58 22 63 24 121 46 51 19 57 21 108 41
+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 255 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 113 4 226 8 339 12 619 23 612 22 1231 45
+ Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік) Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері 234 36 135 - - 19 9 1 2 4 14 - 4 -
Політика
Органи влади До 2020 місцеві органи влади були представлені Соломіївською сільською радою.
Вибори Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560288. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 223 особи.
Культура У селі працює Кураський сільський клуб на 120 місць.
Між Курашем та селом Бережниця розташована могила, у якій поховано 14 бійців УПА. У 1996 році могилу відновили та впорядкували. На місці поховання насипаний великий курган і встановлений хрест. У 2018 році там встановили пам'ятник та висадили алею дубів.
Поряд із Курашем було знайдене давньоруське городище.
Релігія У 1859 році православна Преображенська парафія в Кураші налічувала 890 вірян. Тоді до неї були приписані: село Кураш з парафіяльною Преображенською церквою (308 вірян), села Соломіївка (128 вірян) і Білятичі (454 віряни).
24 березня 2019 року Свято-Преображенська громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно ухвалила рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату (РПЦ) до Православної церкви України.
Список конфесійних громад станом на 2011 рік: Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела Релігійна громада Свято-Преображенської парафії ПЦУ 25 вересня 1991 (УПЦ (МП) / РПЦ),18 березня 1996 (УПЦ (КП)) 60 Церква — православні.
Відомі люди
Народилися Микола Досінчук-Чорний (1918—1999) — український громадський діяч в еміграції. Корнейчук Василь Іванович («Калина», 1921) — український військовий діяч, з 1945 року референт Служби безпеки Дубровицького районного проводу ОУН.
Пов'язані із селом Степан Бакунець (ім'я при народженні — Олександр Шмалюх; 1925—2020) — учасник національно-визвольної боротьби, боєць УПА, політичний в'язень, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2019). Проживав у Кураші.
Примітки
Коментарі
Джерела
Книги
Офіційні дані та нормативно-правові акти
Мапи
Література
Посилання